Новини | Оголошення | Децентралізація влади | Звернення громадян | Електронне урядування |
22/06/2015
22 червня 1941 року страшне слово «війна» непрохано увірвалося у життя українців і інших народів. Слово, яке розділило життя на мирне «до» і тривожне «після». Незчислиму кількість невинних життів забрала та жорстока і кривава війна.
Багато цвіту української нації, мужнього і нескореного, лягло під нещадний чобіт окупанта. Закатована юність, вкрадене дитинство, просочена кров’ю і болем земля, відлуння невтамованих ран і страждання – такий страхітливий історичний урок довелося засвоїти українцям. Тоді війна вторглася у кожну українську родину, поставивши на ній своє тавро страху і смутку на довгі роки, на всі прийдешні покоління.
Таке не забувається, таке не можливо забути, подібне забувати – не маємо морального права.
Із часом поринають у вічність герої, які власними грудьми зустріли нещадного ворога. Невблаганно відходять ті, хто невтомно працював і наближував перемогу в тилу. Ідуть за межу і ті, кого жорстоко мордували у концентраційних таборах. Схилімо голови перед світлою пам’яттю загиблих. Вклонімось доземно живим героям за їхній безсмертний подвиг і жертовність.
На превеликий жаль, війна для українців – це не тільки нестихаючий болючий спомин минулого, війна – це наше сьогодення, сповнене болю і втрат, однак не позбавлене надії.
Вшануймо цього дня хвилиною мовчання усіх синів і дочок українського народу. Ніхто не забутий. Ніщо не забуте.
Голова облдержадміністрації Вадим Меріков
Голова обласної ради Володимир Луста