Новини | Оголошення | Децентралізація влади | Звернення громадян | Електронне урядування |
22/09/2015
В Первомайському районі завершується обговорення питання перейменування вулиць та демонтажу пам’яток присвячених особам тоталітарного режиму.
З 1996 року почалася підготовка до втілення в життя Законів України «Про декомунізацію». Були відкриті архіви КДБ, інформація про геноцид українського народу оприлюднювалася в ЗМІ. Десять мільйонів українців було знищено за роки тоталітарного режиму. Наразі ми знаходимо до цих пір поховання замордованих чоловіків, жінок та навіть дітей.
Проте назви населених пунктів, сільських рад, вулиць квіти біля пам’ятників наших гнобителів стали наругою над національною пам’яттю, над могилами наших рідних. Нарешті 2015 року Верховна Рада України від імені українського народу прийняла Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та ще три закони про декомунізацію. Кожен із чотирьох законів виконує свою функцію: один проголошує визнання і вшанування борців за незалежність України, другий відкриває для людей архіви комуністичних спецслужб, третій відновлює історичну справедливість в питаннях Другої світової війни.
Ці Закони, розроблені в Українському інституті національної пам’яті, підтримані урядом і схвалені парламентом, охрестили «Законами Чистого четверга». Їх дія означає, що Україна на рівні фундаментальних цінностей стає нарешті справді незалежною державою, яка безповоротно пориває з радянським минулим.
Звичайно ознайомлення громади із цим Законом України проходило в атмосфері «Нічого не робимо- не будемо мати клопоту». До людей доносили деякі керівники населених пунктів інформацію про витрати на перейменування вулиць, але не історичну довідку про масове знищення народу. Звісно люди опиралися виконанню цього закону, проте відповідальність покладається цим законом саме на сільських голів.
На демонтаж пам’ятників, зображень та інших символів тоталітаризму дається 6 місяців з дня набуття чинності законом. Прийняти відповідні рішення та виконати всі необхідні дії мають місцеві ради. Вони ж і облаштовуватимуть потім звільнений громадський простір.
Перейменувати вулиці, площі та інші об’єкти топоніміки місцеві ради мають так само за 6 місяців. Вони можуть повернути вулицям історичні назви чи надати нові імена, це справа самоврядування
Звісно, перейменування з одних комуністичних назв на інші заборонено. Але у кожному місті та селі знайдеться чимало гідних ушанування людей або подій, які досі не були увічнені. Тож декомунізація дає шанс місцевим громадам шанс виправити цю несправедливість.
Міста, села, селища та райони перейменує Верховна Рада на підставі пропозицій місцевих рад, які, в свою чергу, мають порадитися з громадянами.
На проведення громадських слухань і подання пропозицій до парламенту органам самоврядування та місцевим адміністраціям дається 6 місяців.
Після цього Верховна Рада упродовж 3 місяців перейменує населені пункти та райони.
Якщо місцеві ради не подадуть пропозицій або ж ці пропозиції будуть явно неприйнятними, парламент прийматиме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.
Юридичні особи, включно з партіями та громадськими організаціями, мають привести свої назви, документи та символіку у відповідність з законом упродовж 3 місяців. Ця процедура безкоштовна.
Власники засобів масової інформації мають припинити комуністичну чи нацистську пропаганду і привести свої назви у відповідність до закону протягом 3 місяців. Цей строк для них може бути продовжено, якщо вони не встигнуть виконати вимогу через об’єктивні перешкоди.
Власники товарних знаків, які мають комуністичну чи нацистську символіку, мають змінити свої знаки впродовж 6 місяців.
Закон передбачає чіткі механізми протидії можливому саботажу з боку окремих місцевих рад. Отже, що відбуватиметься, якщо протягом 6 місяців місцева рада не виконає вимог закону і не демонтує комуністичні монументи чи не перейменує вулиці?
Якщо місцева влад саботує, то завершує декомунізацію голова облдержадміністрації .
У такому разі обов’язок прийняти такі рішення покладається персонально на сільського, селищного, міського голову. Йому дається на це 3 місяці.
Якщо ж і голова займається саботажем, право очистити населений пункт від символів комунізму передається голові обласної державної адміністрації. Голова ОДА має завершити декомунізацію в області за три місяці, а методичну допомогу йому надасть Український інститут національної пам’яті.
Якщо ж закон не виконає і керівник області, то це має протягом трьох місяців зробити Кабінет Міністрів. Знову ж таки, з урахуванням рекомендації Українського інституту національної пам’яті, науковців та громадськості.
Звісно порушники законодавства понесуть відповідальність. Діяльність підприємств, установ та організацій, які у встановлений термін не приведуть свої назви, документи, символіку у відповідність з законом, буде припинено в судовому порядку за поданням органів юстиції.
Це стосується і громадських організацій та політичних партій, а також медіа, які займатимуться пропагандою тоталітарних режимів.
Люди, які будуть виготовляти чи поширювати комуністичну або нацистську символіку або пропагувати комуністичний чи нацистський режим, притягатимуться до кримінальної відповідальності. Для цього прийнято нову редакцію статті Стаття 4361 Кримінального Кодексу.
Отже, вже цього року, максимум – на початку наступного, Україна позбавиться комуністичних символів. На мапі не буде ніяких кіровоградів і дніпродзержинськів, ніяких вулиць леніна і надцятого партз’їзду.
Не буде ніяких монументів комуністичним окупантам і державним терористам. Час комуністичних демонстрацій і пропагандистських радянських фільмів іде в минуле. Ми самі ще не уявляємо до кінця, які тектонічні зрушення в громадському просторі, освіті, культурі і взагалі світосприйнятті принесе декомунізація. Проте вже найближчим часом зможемо не лише побачити ці зміни на власні очі, але і стати активними творцями нової, нерадянської України.
Проте виконання цього закону на теренах Первомайщини могло б бути і кращим. Із 22 сільських рад ознайомили громаду із цим питанням тільки 17 сільських рад. Одинадцять сільських рад прийняли рішення на сходках села не перейменовувати вулиці, які підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Проте п’ять с ільських рад зовсім не проводили цієї роботи.
Правда є й такі керівники сільских рад, які виважено та розумно втілили в життя закони про декомунізацію. Кінецьпільська та Лисогірська сільські ради пройшли всі етапи ознайомлення із Законом України та прийняли рішення на сесії сільської ради про перейменування вулиць Лисогірська сільська рада позбулася двох пам’ятників Леніну. А от в Кам’яномостівській сільській раді люди думають якими іменами назвуть вулиці для майбутнього покоління.
Оскільки закон набрав чинності 21 травня 2015 року, то виконати його потрібно у термін до 21 листопада цього року. Якщо селищна та сільські ради Первомайського району не зроблять цього до вказаного терміну, це має зробити голова селищної чи сільської ради у термін до 21 лютого 2016 року. Якщо цього не зробить місцева влада, за неї це зробить обласна державна адміністрація, але не пізніше 21 травня 2016 року.
Назва вулиць – це частина нашого життя, нашого минулого. А до історичної пам’яті та ще й у демократичному суспільстві треба ставитися дбайливо. Потрібно відновити історичну справедливість, згадати про свою національну гордість, про загублені життя героїв нації та ніколи недопускати повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів,