До 100-річчя Української революції 1917-1921 років

17/03/2017

      Відповідно до Указу Президента України від 22.0.1,2016 Ка 17 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років» 2017 рік проголошено Роком Української революції 1917- 1921 років.

17 березня цього року виповнюється 100 років утворення Української Центральної Ради (УЦР) – українського представницького органу, головою якого було обрано Михайла Грушевського. Після Всеукраїнського Національного Конгресу 19-21 (6-S за старим стилем) квітня 1917 року УЦР стала першим парламентом України. У цьому сенсі маємо підстави говорити про 100-річчя представницької демократії в Україні.

Українська демократична революція, яка розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. Сформована під час революції ідея державної незалежності визначила подальший перебіг історичного процесу в У країні. Ця ідея остаточно втілена Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Сьогодні Україна, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет від російської агресії, продовжує боротьбу за незалежність, розпочату Українською революцією 100 років тому.

Сучасна Українська держава є продовжувачем державно-національних традицій, сформованих під час Української революції 1917-1921 років. Українська Народна Республіка мала усі ознаки держави; власні органи влади, місцевого самоврядування, територію, збройні сили, банківську систему, власну грошову одиницю, законодавство та міжнародне визнання.

Соборність українських земель є результатом багатовікових устремлінь нашого народу мати єдину незалежну національну державу, прямим наслідком об’єднавчих державотворчих процесів на українських землях, зокрема XX століття. Активно поширюваний російською пропагандою міф про те, що нібито завдяки Сталіну українські етнічні землі зібрані в одній державі – така ж відверта брехня, як і спроби сучасної Росії привласнити перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, інші гібридні казки «русского міра».

Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення навіть після століть бездержавності.

Українська революція 1917-1921 років, що розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію наприкінці лютого 1917 року, стала самодостатнім історичним явищем із самобутніми рисами.

Революція була процесом загальноукраїнським. В усіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася українська культура.

Після того, як Українська Центральна Рада своїм  ІІІ та ІV Універсалами проголосила Українську народну Республіку як самостійну, незалежну, вільну, суверенну державу, уперше з часів Гетьманщини віковічна мрія Українського народу про створення власної держави отримала юридичне оформлення.

Об’єднання України, яке відбулося 22 січня 1919 року шляхом проголошення Акта злуки, стало втіленням бажань та прагнень усього Українського народу від Галичини до Донбасу жити у єдиній соборній та суверенній державі.

У грудні 1917 року Радянською Росією було розпочато збройну агресію проти Української Народної Республіки, внаслідок якої на території значної частини України було встановлено комуністичний тоталітарний режим, який здійснював політику державного терору.

Втрата Української незалежності в результаті більшовицької окупації призвела до того, що злочинний тоталітарний режим забрав мільйони життів жителів України внаслідок голодоморів, політичного терору, депортацій та війн.

Способи та методи, які застосовували радянська Росія в її агресії проти Української Народної Республіки, активно використовувалися та продовжують використовуватися Російською Федерацією у «гібридній» війні проти України, під час анексії Криму та фактичної окупації окремих районів Донецької і Луганської областей.

Сьогодні, як і 100 років тому, Україна змушена збройно захищати власний цивілізаційний вибір і державний суверенітет від російського агресора. У цій війні слід пам’ятати і не допустити тих прорахунків, які призвели до поразки Української революції, головним з яких стали внутрішні незгоди в умовах зовнішньої агресії. Тож національна єдність-обов’язкова умова збереження незалежності та державності.

Зміцнення обороноздатності країни, розвиток національних збройних сил є пріоритетом для української влади.

Окуповані на сьогодні українські землі обов’язково будуть повернуті і українська соборність буде відновлена.

Всі новини →