Українська
Головна Новини Звернення громадян Децентралізація влади Декомунізація Оголошення Електронне урядування Установи району та територіальні органи центрального органу виконавчої влади

Первомайське бюро правової допомоги

 16.07.2020р.

ОГОЛОШЕННЯ про проведення онлайн-фотоконкурсу «Правова допомога поруч»

 

Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» (далі – Фотоконкурс).

 Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на  безоплатну правову допомогу.

Учасником Фотоконкурсу може бути фізична особа або дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника.

Номінації Фотоконкурсу:

1.          Подія у системі надання безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час проведення працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги (далі – центри з надання БВПД) правопросвітницьких заходів (лекція, семінар, конференція, круглий стіл, флешмоб, тренінг тощо).

2.          Портрет клієнта чи працівника – фотографія людини (клієнта), яка звернулася/зверталася за правовою допомогою до центрів з надання БВПД або фотографія працівника центру з надання БВПД. Фотографія обов’язково має містити символіку системи надання безоплатної правової допомоги (далі – система БПД) (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД) (обов’язково має бути згода клієнта або працівника на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії).

3.          Правова допомога очима дітей – фотографія зроблена дитиною (віком до 18 років) під час надання безоплатної правової допомоги в приміщеннях центрів з надання БВПД, проведення правопросвітницьких заходів працівниками центрів з надання БВПД, роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (один із батьків (законний представник) дитини обов’язково має взяти згоду на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

4.          Робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (прийом громадян працівниками центрів з надання БВПД в приміщеннях міських, сільських та селищних радах, відділів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, центрах зайнятості, управлінь Пенсійного фонду України тощо), (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

5.          Місце правових можливостей – фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

Для участі у Фотоконкурсі необхідно з 13.07.2020 року по 30.10.2020 року зареєструватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій Фотоконкурсу та завантажити на сайт не більше 1 (однієї) фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB, розмір – до 4 мегабайт.

Конкурсна робота (фотографія):

має містити символіку системи БПД (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД).

подається у високій роздільній здатності, достатній для друку (розмір не менший за 30×40 см, 30×45 см, 30×30 см при 300 dpi). Допускається подання монохромних (чорнобілих) конкурсних робіт (фотографій).

Для участі у Фотоконкурсі не приймаються фотоколажі, а також конкурсні роботи (фотографії), що не відповідають вимогам встановленим Положенням про онлайн-фотоконкурс, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 13 липня 2020 року № 271-аг, у тому числі такі, що завдають шкоди суспільній моралі чи порушують законодавство, а також конкурсні роботи (фотографії), під час обробки яких були використані рамки, водяні знаки та печатки. Допускається лише мінімальна обробка конкурсної роботи (фотографії) (посилення контрасту, кольорокорекція, ретушування зайвих деталей).

Протягом 13.07–29.11.2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи.

Щоб проголосувати за конкурсну роботу (фотографію) потрібно авторизуватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням:                      http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua виключно через Gmail пошту.

З 30.11.2020 року по 10.12.2020 року буде визначено переможців, оголошено результати Фотоконкурсу та нагороджено переможців.

У разі виникнення будь-яких питань щодо умов проведення Фотоконкурсу можна звертатися до Дар’ї Шинкаренко, заступника начальника відділу правопросвітництва (daria.shynkarenko@legalaid.gov.ua) Аліни Сердюк, головного спеціаліста відділу правопросвітництва (alina.serdiuk@legalaid.gov.ua) або за номером телефоном (044) 486 71 06 (Пн-Чт: з 09:00 до 18:00, Пт: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45).

 

 

06.07.2020 Відеоролик про "Програму відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину" https://drive.google.com/file/d/14BYOAi4TCe6IsONyD0lwtBhgGCSvNl04/view

01.07.2020

БЕЗПЕКА НА ВОДІ!

 Інформаційні матеріали знаходяться за посиланням:https://drive.google.com/file/d/1DnGk6tbJwMFxDQgM2sBc_-4eMK1wGhKM/view?usp=sharing

 

 16.06.2020 року

Права та обов'язки біженців і осіб, які потребують додаткового захисту

 

Основним правовим документом щодо вказаного питання є Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011.

Згідно визначення, який дає цей Закон біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особою, яка потребує додаткового захисту, вважається особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на:

·                     тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;

·                     проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;

·                     безоплатну правову допомогу в установленому порядку;

·                     конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;

·                     інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Особа, яка звернулася за наданням статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:

подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

проходити медичне обстеження на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

з'являтися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у визначений ним строк;

повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:

·                     пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;

·                     працю;

·                     провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;

·                     охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

·                     відпочинок;

·                     освіту;

·                     свободу світогляду і віросповідання;

·                     направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;

·                     володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

·                     оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

·                     звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

·                     безоплатну правову допомогу в установленому порядку.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:

повідомляти протягом десяти робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

знятися з обліку і стати на облік центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Як бачимо, цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту в Україні.

 

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14, тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

 

 

 10.06.2020 року

Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

 

З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

 

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

 

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

 

З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

 

До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.

 

 

04.06.2020 року

 

Інформаційна довідка про діяльність Первомайського бюро правової допомоги за 1 півріччя 2020 р.

 

За період з 02 січня по 31 травня  2020 року Первомайським бюро правової допомоги  було зареєстровано 375 звернень клієнтів, 348 особам було надано правову консультацію, 27 із них написали звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В результаті розгляду письмових заяв про надання БВПД було прийнято 24 рішення про надання БВПД та надано 13 наказів штатним працівникам (представництво клієнта в суді або оформлення процесуальних документів) та 11 доручень на адвоката. По 3 письмовим зверненням, в результаті перевірки належності особи до вразливої категорії - належність осіб не підтверджено.

В звітному кварталі клієнти зверталися частіше з наступних питань: соціального забезпечення – 7, спадкового – 36,  сімейного – 45,  трудового – 4, адміністративного – 31, земельного – 18, житлового  – 36, цивільного – 133, пенсійного -11, податкового – 4, кримінального – 11, з питань виконання судових рішень – 21, з інших питань – 18 та з не правових питань – 0.

Щодо клієнтів, яким було надано БВПД, то за звітний квартал найбільше позитивних рішень було прийнято по малозабезпеченим особам – 14, особам з інвалідністю – 5, ветерани війни та особи на яких поширюється дія ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – 4.

За період з 02 січня по 31 травня  2020 року працівниками Первомайського бюро правової допомоги було проведено 48 заходів з них 12 правопросвітницьких. Для школярів, учнів вищих навчальних закладів було проведено лекції на такі теми: « Домашнє насильство», « Булінг»,                « Реєстрація та розірвання шлюбу, правове регулювання фактичних шлюбних відносин»,                     « Особливості декларування у 2020р.», працівниками бюро проведено робочі зустрічі, а також взято участь у засідання та круглих столах.

 

Декілька прикладів успішних справ Первомайського бюро правової допомоги:

1. Начальник відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Порхун Віталій Михайлович, на підставі наказу про надання БВПД № 326 від 09.10.2019 року, представляв інтереси громадянки М.

Громадянка М. звернулась до відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для складення процесуальних документів щодо встановлення родинних відносин за ступенем спорідненості донька – батько.

Вивчивши проблему в межах довіреності, було сформовано правову позицію з клієнтом в напрямі складання заяви про встановлення факту родинних відносин за ступенем спорідненості: донька – батько. Дану заяву було подано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги заявника щодо встановлення родинних відносин є законними та обґрунтованими.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року  заява про встановлення родинних відносин задоволено в повному обсязі.

Ознайомитись із рішенням можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86246438

 

2. Заступник начальника відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Чепрага Оксана Леонідівна, на підставі наказу про надання БВПД № 333 від 16.10.2019 року, представляла інтереси громадянки М.

Громадянка М. звернулась до відділу «Первомайське бюро правової допомоги» Вознесенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для складення процесуальних документів щодо визнання права власності на будинок.

Вивчивши надані клієнтом документи, було узгоджено правову позицію з клієнтом в напрямі складання позовної заяви про визнання права власності на будинок. Дану заяву подано до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо визнання права власності на будинок є законними та обґрунтованими.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня  2020 року позовна  заява про визнання права власності на будинок задоволено в повному обсязі.

Ознайомитись із рішенням можна за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88419494

 

 28.05.2020 року

Традиційно щороку 31 травня весь світ відзначає День боротьби з тютюнопалінням. Противники шкідливої звички закликають кинути палити хоча б на один день. День боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – щоб у 21 столітті проблема паління тютюну зникла.  У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну, яка зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з цим явищем. З грудня 2012 року вступив в силу Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Заборона куріння – є вимушеною мірою державної політики щодо підвищення якості життя населення.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» реалізація (продаж) тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, особам, які не досягли 18 років, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менше 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) забороняються. Законом можуть встановлюватися й інші обмеження щодо реалізації (продажу) тютюнових виробів.

Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;

4) на дитячих майданчиках;

5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

 6) у під’їздах житлових будинків;

7) у підземних переходах;

8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

 

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

3) у приміщеннях гуртожитків;

4) в аеропортах та на вокзалах.

 

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

 

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знаку та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Законодавством передбачена відповідальність за порушення законодавства, а саме відповідно до ст.175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом року порушення – штраф від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Ст.222 КУпАП визначено, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення статтею зокрема і за ст.175-1.

 Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

 

 

 13.05.2020р.

ЯКОЮ Є ПРОЦЕДУРА УСИНОВЛЕННЯ ДИТИНИ В УКРАЇНІ?

Що таке усиновлення?

 Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

-діти-сироти;
-діти, позбавлені батьківського піклування;

- діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.


Хто може бути усиновлювачами?

Законодавством України (ст. 211 Сімейного кодексу України) визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

- дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
- особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
-подружжя;

-особи, які проживають однією сім'єю;

- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. 

Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

1) в сім'ї якого виховується дитина;

2) який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;

3) який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

4) який є родичем дитини.

Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

 

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться відділами та управліннями районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, структурними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Відповідно до Порядку
провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, щ
об стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати:

- заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;

- копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

- довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС;

- копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

- висновок про стан здоров'я кожного заявника;

- засвідчену нотаріальну письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

- довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

- копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.


Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік  кандидатів в усиновлювачі. Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.


На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. У разі відсутності згоди опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.  Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам (ст. 221 Сімейного кодексу України). Роз'єднання братів і сестер при усиновлені, не допускається.


Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються:
- копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально,

-медичний висновок про стан здоров’я заявника;

- довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
- документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
-інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.

Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.


Чи можна змінити прізвище, ім’я
та дату народження дитини після усиновлення?

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

 Особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини. Однак дата народження дитини може бути змінена не більш як на шість місяців.

Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини.

За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. Про зміну прізвища, ім'я, по батькові та дату народження, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

 


Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років. Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

 

 07.05.2020р.

З метою скороченню темпів поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) Верховна Рада України доповнила Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП») статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей»:

«Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї (17 000,00 грн) до двох тисяч (34 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох (34 000,00 грн) до десяти тисяч (170 000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Прийняття подібних норм має позитивний характер, адже стимулює фізичних та юридичних осіб дотримуватись правил карантину та передбачає відповідальність для тих, хто вказаних норм недотримується.

Проте притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

ЗА ПОРУШЕННЯ ЯКИХ ПРАВИЛ КАРАНТИНУ СТАТТЕЮ 44-3 КУПАП ПЕРЕДБАЧЕНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.

Зокрема таким актом є постанова КМУ № 211 (зі змінами та доповненнями), яка передбачає що на всій території України діє карантин з 12.02.2020 р. до 11.05.2020.

Вказаною постановою заборонено:

  • проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів;
  • роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, крім визначених випадків;
  • регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, крім конкретно визначених випадків;
  • перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора;
  • переміщення групою осіб більш ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей;
  • відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
  • відвідування спортивних та дитячих майданчиків та ін.

Особою, яка несе відповідальність за ст. 44-3 КУпАП, є будь-яка фізична особа, яка зокрема, порушує правила карантину.

ВИПАДКИ, У ЯКИХ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПОРУШЕННЯМИ

Притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП починається зі складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані протоколи мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, органів охорони здоров’я, органів державної санітарно-епідеміологічної служби, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

З аналізу судової практики вбачається, що протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 44‑3 КУпАП здебільшого складають саме працівники поліції. Тому зупинимось саме на цих випадках.

Після оформлення протоколу та доданих до нього матеріалів орган поліції направляє протокол до суду, у якому й буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи справу суддя повинен, зокрема, з’ясувати, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Розповсюджені випадки, у яких судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.

1. У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол (ст. 256 КУПАП, п. 9 Розділу ІІ Інструкції 1376).

Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.

Також для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.

Якщо вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол. Це пов’язано з тим, що суддя не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а повинен розглянути справу та ухвалити постанову виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів. Аналогічні висновки містяться в рішеннях ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».

2. До протоколу не долучено достатніх доказів

До протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції повинні долучити докази, які можуть підтвердити факт вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Якщо порушення полягало в недотриманні заборони щодо роботи суб’єкта господарювання, то такими доказами можуть бути: пояснення свідків, які були відвідувачами закладу, пояснення продавця, інших свідків, фото та відеоматеріали, розрахункові документи, які б підтверджували здійснення торгівлі та ін.

Якщо порушення полягало в недотриманні заборони щодо відвідування спортивного майданчика, то такими доказами можуть бути: пояснення свідків, фото та відеоматеріали, документи або інформація, які підтверджують, що місце потенційного правопорушення є «спортивним майданчиком» та ін.

Якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.

Це пов’язано з тим, що суддя не має права замість працівників поліції збирати докази у справі про адміністративне правопорушення, а всі сумніви в силу ст. 62 Конституції України мають трактуватись на користь особи, щодо якої складено протокол.

​3. Протокол складено щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП

Існують порушення, відповідальність за які згідно зі ст. 44-3 КУпАП можуть нести лише окремо визначені особи.

Наприклад, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють. Якщо працівник ФОП Іванов І.І. працював під час карантину, приймав відвідувачів та продавав їм товари, то працівники поліції мають скласти протокол за ст. 44-3 КУпАП щодо Іванова І.І. як фізичної особи. У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.

У випадку встановлення вказаних порушеннях судді діють в один зі способів:

1. Закривають провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Або

2. Направляють адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення до органів поліції для належного оформлення. На нашу думку, направлення матеріалів справи для належного оформлення є не зовсім правильним рішенням судді, оскільки норми КУпАП не дозволяють направляти матеріали справи для належного оформлення, а норми п. 7 Розділу ІІ Інструкції 1376 – вносити зміни до протоколу після його складання.

  • ЯК ЗАХИСТИТИСЬ ВІД ШТРАФУ

У випадку неналежного складання працівниками поліції протоколу та недолучення до нього достатніх доказів, як про це було зазначено вище, рекомендуємо подавати до суду клопотання про закриття провадження у справі (або направлення адміністративного матеріалу для належного оформлення), у яких звертати увагу судді на зазначені недоліки.

При цьому для збільшення своїх шансів на перемогу в справі рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію у справі.

 

Джерело інформації:

https://protocol.ua/ru/yak_zahistitis_vid_shtrafu_za_porushennya_pravil_karantinu_(st_44_3_kupap)/

 

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

 

 5.05.2020 р.

 «Права осіб з інвалідністю в українському законодавстві»

Які особи за законодавством України визнаються особами з інвалідністю?

Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю – це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом.

Таким особам залежно від ступеня втрати здоров'я, медико-соціальною експертною комісією встановлюється одна із трьох груп інвалідності: перша, друга та третя.

 

Що означає захист осіб з інвалідністю державою?

Однією із складових діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами є їх соціальний захист, який виражається шляхом надання пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Для забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю для участі в суспільному житті нарівні з іншими громадянами державою створюються правові, економічні, політичні, соціальні, психологічні та інші умови, які полягають у:

- виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб осіб з інвалідністю, у тому числі щодо доступу ними до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, транспорту, дорожнього сервісу, інформації та зв'язку, а також до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту (з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів осіб з інвалідністю);

- охороні здоров'я;

- соціальному захисті;

- забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації інвалідів;

- пільги в галузі здобутті освіти.

Праця осіб з інвалідністю:

Встановлення трудових прав, гарантій працюючим особам з інвалідністю в Україні регулюються Конвенцією про права інвалідів, Кодексу законів про працю України, законами України «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Працевлаштовувати осіб з інвалідністю зобов’язаний кожен роботодавець, виходячи з низки правових норм і законів, зокрема, Кодексу законів про працю України, ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ЗУ «Про охорону праці» та ін.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Відповідно до ст.19 вищевказаного закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадку, якщо особа з інвалідністю при прийомі на роботу чи під час трудових відносин сам наполягає на порушенні медичних рекомендацій стосовно обсягу та виду праці, то роботодавець все одно не має права цього зробити, бо порушить законодавство про працю та про охорону праці.

 

Гарантії працівників - осіб з інвалідністю:

-відповідно до ст.26 Кодексу законів про працю України не мають права встановлювати випробувальний термін для працівників - осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК;

- працююча особа з інвалідністю допускається до надурочних робіт та робіт у нічний час лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63, 172 КЗпП України);

- відповідно до ст.9 ЗУ «Про охорону праці» за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

- згідно зі ст.172 КЗпП, у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці;

- у випадку скорочення чисельності або штату працівників осіб з інвалідністю, які зазнали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками продуктивності праці й кваліфікації (ст.42 КЗпП України);

Тривалість основної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для осіб з інвалідністю, яка надається працюючій особі з інвалідністю в обов’язковому порядку відповідно до статей 6 та 25 ЗУ «Про відпустки»:

Група інвалідності       І,ІІ група         ІІІ
основна відпустка (оплачувана)          30 днів                26 днів
додаткова відпустка (неоплачувана)                         до 60 днів                                         до 30 днів

 

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги: +380(50)057-72-63;

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

 05.05.2020 року

Поновлення на роботі за рішенням суду

Суд виніс рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. 

Як оформити поновлення

Згідно з вимогами частини сьомої ст. 235 КЗпП прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 65 Закону № 1404).

Крім того, за наявності у трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. При цьому у правому верхньому куті першої сторінки нової трудової книжки має бути здійснено напис «Дублікат».

Якщо на посаді вже працює інший працівник

Досить часто трапляються ситуації, коли на посаді незаконно звільненого працівника вже працює інший працівник. Насамперед зазначимо, що навіть у такому разі судове рішення про поновлення працівника на роботі підлягає обов’язковому виконанню.

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Отже, якщо на посаді, на якій необхідно поновити працівника за рішенням суду, вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП.

Проте таке звільнення допускається лише якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга вищезазначеної статті). 

Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу

Працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (частина четверта ст. 24 КЗпП).

У разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду новий трудовий договір з ним не укладається, а тільки скасовується факт звільнення.

Таким чином, повідомлення про прийняття працівника на роботу подавати не потрібно.

Оплата за час вимушеного прогулу

При винесенні рішення про поновлення на роботі суд відповідно до частини другої ст. 235 КЗпП одночасно приймає рішення про виплату незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, що розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі винесення рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу середня заробітна плата йому нараховується з урахуванням положень Порядку № 100.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу провадиться виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю незаконного звільнення.

Працівникам, які пропрацювали менше ніж два календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнiм заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п. 8 Порядку № 100).

Якщо протягом періоду вимушеного прогулу на підприємстві було підвищено посадові оклади й тарифні ставки (у тому числі за посадою працівника, якого було незаконно звільнено), то згідно з п. 10 Порядку № 100 проводиться коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

Чи є право на відпустку

Згідно зі ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)

Як зазначалося, за час вимушеного прогулу працівнику виплачується середній заробіток.

Враховуючи те, що час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, робочий рік (період), за який працівнику має надаватися щорічна основна відпустка, повинен відлічуватися з дня поновлення його на роботі.

Якщо до незаконного звільнення працівник мав право окрім щорічної основної відпустки на щорічну додаткову відпустку, наприклад за особливий характер праці, то слід звернути увагу на те, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість установлюються колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону про відпустки).

Відповідно до частини другої ст. 9 цього Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону), зараховуються:

·         час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників виробництва, цеху, професії або посади;

·         час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

·         час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Таким чином, час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, не зараховується. Тому за період вимушеного прогулу працівник має право лише на щорічну основну відпустку.

 

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги:

+380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги :

pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

 

04.05.2020 р.

 

 

Оголошено відбір серед адвокатів для навчання та участі у пілотному проєкті з відновного правосуддя

 

Оголошено відбір серед адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для навчання та подальшої участі у пілотному проєкті “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину”.

Координаційний центр з надання правової допомоги в рамках пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» (далі – пілотний проєкт) оголошує конкурс з відбору учасників тренінгу – адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на тему “Базові навички медіатора в кримінальних справах”. Учасники, що успішно пройдуть навчання, зможуть долучитися до реалізації пілотного проєкту.

Пілотний проєкт впроваджується відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора №1473/5/194 від 17 квітня 2020 року на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Тренінги проводяться у співпраці з Інститутом миру і порозуміння.

Під час чотириденного тренінгу відібрані учасники пройдуть спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері медіації в кримінальних справах та зможуть набути необхідні знання та навички для роботи у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Тренінг буде присвячений розвитку знань та навичок організації та проведення медіації в кримінальних справах, за участі неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину. Програма тренінгу включає такі напрями: принципи та зміст відновного правосуддя, розуміння почуттів та переживань учасників кримінальної ситуації, комунікативні навички медіатора, програма медіації потерпілих та правопорушників.

Очікується, що усі учасники, які успішно пройдуть навчання, зможуть брати участь у якості посередника у пілотному проєкті.

Дати та місце проведення тренінгів будуть визначені після завершення відбору учасників. Тривалість проведення тренінгів може бути змінена. Організатори забезпечують учасникам тренінгу проживання, харчування та покриття витрат на проїзд до та з місця проведення тренінгу.

 

Вимоги до кандидатів:

·  співпраця з системою безоплатної правової допомоги – включення до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. До відбору допускаються адвокати, що беруть участь у конкурсі з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7;

·  щонайменше два роки стажу адвокатської діяльності, зокрема досвід роботи з дітьми у конфлікті/контакті з законом (досвід захисту/представництва дітей у кримінальних провадженнях/провадженнях в справах про адміністративні правопорушення);

·  досвід публічних виступів (поза судовими засіданнями) буде перевагою;

·  досвід роботи у якості медіатора або навчання медіації буде перевагою.

Для участі у відборі необхідно:

1.        Заповнити анкету за посиланням https://bit.ly/_restorative_justice до 10 травня 2020 року.

2.        Бути готовими пройти інтерв’ю з тренерами за допомогою відео конференц-зв’язку.

3.        У разі успішного проходження навчання, бути готовими до залучення у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Усім учасникам за результатом інтерв’ю на електронну адресу буде направлено відповідний лист щодо результатів відбору. Будь-які запитання щодо конкурсу просимо спрямовувати на електронну адресу: info@legalaid.gov.ua

 

 

 

 

 

 

 

 04.05.2020 р.

Програма відновного правосуддя для неповнолітніх запрацює по всій Україні

 

Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» поширений на всю територію України. Він реалізується на базі системи надання безоплатної правової допомоги. Спільний наказ про продовження та поширення на національному рівні принципу відновного правосуддя для неповнолітніх, які є вперше підозрюваними у вчиненні злочинів невеликої або середньої тяжкості підписали Міністерство юстиції України та Офіс Генерального прокурора.

 

«З минулого року пілотний проєкт за сприяння фонду ООН ЮНІСЕФ діяв у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях. Він довів свою ефективність. І тепер поширений на всю територію України», – повідомила заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

 

Ця програма застосовується за чотирьох умов. Перша – наявність потерпілої сторони. Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості. Третя – визнання ним факту вчинення злочину. Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі.

 

За окремими оцінками, втілення такого проекту по всій Україні дасть можливість вивести з-під кримінального переслідування понад 1,5 тисячі дітей.

 

Суть програми відновлення – дати дитині другий шанс, ресоціалізувати її та запобігти вчиненню повторних правопорушень. За понад рік реалізації пілотного проєкту ювенальними прокурорами до цієї програми вже залучено 137 підлітків. Щодо 60 дітей вже прийнято позитивні рішення суду щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

 

«Станом на 10 квітня цього року укладено 87 угод про застосування програми відновлення між потерпілими та неповнолітніми. Посередниками у цьому процесі виступають адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та пройшли навчання з теми «Базові навички медіації у кримінальному процесі», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

 

Головна мета програми відновного правосуддя для неповнолітніх – максимально раннє виведення дітей із кримінального процесу та ресоціалізація їх у суспільне життя.

 

 

*    Увага, увага! Оголошуємо онлайн-конкурс дитячих малюнків «КРАЇНА МОЇХ ПРАВ»!


Коли: З 23 квітня по 5 червня 2020 року
Учасники: Діти віком до 18 років
Тема: Права дитини

Малювати можна 
олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Подається одна робота.

Щоб подати 
 роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті
http://art-konkurs.legalaid.gov.ua

та завантажити фотографію або скановану копію малюнка. На цьому ж сайті можна буде подивитися дитячі роботи та Описание: ✋проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався.

Детальніше про умови конкурсу можна почитати тут: 
https://bit.ly/2x4oItK

 

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги:

+380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги :

pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

 

 

24.04.2020 року 

Припинення безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками яким виплачується пенсія за віком

Міністерство освіти і науки України рекомендує керівникам закладів загальної середньої освіти до 30 квітня 2020 року поінформувати всіх вчителів, які отримують пенсію за віком, про переведення їх на строкові договори (тобто контракти), і з усіма, хто погодиться, укласти такі договори до 1 липня строком на один рік (ст. 22 ЗУ “Про повну загальну середню освіту”).

Повідомлення може відбуватися у будь-який зручний і доступний спосіб, у тому числі шляхом надсилання на адресу педагогічного працівника рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Наказ про переведення на строковий договір видається керівником закладу освіти виключно на підставі згоди працівника на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору.

До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік.

Педагогічний працівник, який отримує пенсію за віком, може бути звільнений у 2020 році лише у випадку небажання продовжувати свою педагогічну діяльність на основі строкового трудового договору (контракту). Це означає, що переведення педагогічних працівників пенсійного віку з безстрокового на строковий трудовий договір має відбуватися без звільнення та подальшого прийому на роботу. За таких умов розмір заробітної плати вчителів-пенсіонерів не може бути змінено, так як вони продовжуватимуть обіймати ті ж посади, виконувати той самий обсяг робіт і збережуть відповідну кваліфікаційну категорію. Зберігаються також щорічна відпустка та інші права вчителя.

За рахунок коштів роботодавця строковим трудовим договором (контрактом) можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації – крім тих, що вже встановлені законодавством. У документі можуть бути також відображені гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин та інше.

Зі свого боку вчителі-пенсіонери, які приймуть рішення не переходити на строковий договір і не нададуть до 1 липня 2020 року письмову згоду на продовження трудових відносин, будуть звільнені керівництвом закладу на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Після закінчення однорічного договору наступні договори можуть укладатись із вчителями-пенсіонерами на більш тривалий період – до 3-х років. Кількість таких пролонгацій може бути необмеженою.

Новий Закон «Про повну загальну середню освіту» також передбачає, що керівник може перебувати на посаді не більш як два терміни по 6 років поспіль в одному закладі. Водночас до 1 липня 2020 року директорів шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, в обов’язковому порядку теж переведуть на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з можливістю брати участь у конкурсі.

Для надання консультації використано веб-ресурс МОН: https://mon.gov.ua/

Щоб отримати правову консультацію можна звернутись до Первомайського бюро правової допомоги наступним чином:

– написати листа на електронну пошту: pervomaisk@legalaid.mk.ua

– зателефонувати на номер +380(50)057-72-63;

– необхідні документи можна залишити в скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1 каб.12, 14, м. Первомайськ, 55200

        поставити запитання в месенджер ФБ-сторінки центру правової допомогиhttps://www.facebook.com/vmcbvpd/

Також правову консультацію можна отримати:

- зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103

-поставивши запитання в месенджер ФБ сторінки: https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/

- поставивши запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД: https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

- прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоривши її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

- скориставшись правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

 

 15.04.2020 року

 

Як надаватимуть субсидії під час карантину: зміни в законодавстві

В умовах карантину громадянам спрощено порядок надання житлової субсидії та запроваджено додаткову компенсацію витрат на оплату комунальних послуг (Постанова №247).

На період карантину :

-          забороняється припиняти надання житлових субсидій, крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії (переїзд родини або смерть одинокої особи);

-          розрахунок житлових субсидій на період карантину відбуватиметься з урахуванням збільшених на 50 % соціальних нормативів користування такими комунальними послугами, як централізоване водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, газу та електроенергії для побутових потреб (окрім опалення);

-          відтерміновано впровадження з 1 травня 2020 року до першого числа місяця, наступного за місяцем закінчення карантину, мінімального обов'язкового платежу за спожиті послуги у розмірі 20 % середньомісячного сукупного доходу домогосподарства;

-          житлову субсидію отримують громадяни, які були звільнені з роботи в період карантину з підстав змін в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, банкрутства, скорочення чисельності або штату працівників) і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку. При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.

-          усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019/2020 років, субсидія на наступний період має призначатись автоматично.

 

Звертаємо увагу, на період дії карантину ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

● будь-які штрафні санкції за несвоєчасну оплату комунальних послуг;
● припинення надання цих послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі;
● примусове виселення із житла громадян, яке належить на праві приватної або державної власності під час примусового виконання рішень судів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

 

Є запитання? Отримайте правову допомогу дистанційно:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

– зателефонуйте на номер Первомайського бюро правової допомоги:

+380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Первомайського бюро правової допомоги :

pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12, 14 м. Первомайськ, 55200, Україна

 

 

 

 

 

Система БПД призупиняє прийом громадян і надає правову допомогу дистанційно

З 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно. Ці заходи передбачені наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 20 березня №128-аг «Про організацію роботи з громадянами на період карантину».

Тимчасова зміна режиму функціонування системи БПД пов’язана із загостренням ситуації щодо поширення коронавірусної інфекції. Для запобігання поширенню COVID-19 в Україні до 3 квітня введено карантин з низкою обмежень.

«Система безоплатної правової допомоги переходить на дистанційну роботу. Ми це робимо задля безпеки здоров’я та життя наших клієнтів і працівників. Дуже просимо людей залишатися вдома. Правову допомогу від держави кожна людина може отримати дистанційно. Для цього система БПД використовує усі доступні нам способи — офіційні вебсайт та сторінки у соцмережах, електронну пошту та телефонний зв’язок», — зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Відповідно до наказу, з 23 березня на час дії карантину призупинено особистий прийом громадян посадовими особами і працівниками Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання БВПД. Призупинено також надання адресної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги працівниками місцевих центрів.

Безоплатна первинна та вторинна правова допомога надаватиметься із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та з використанням скриньок для кореспонденції.

Надати необхідні документи можна через спеціально обладнані скриньки для кореспонденції або електронні засоби зв’язку (адреси та електронні пошти місцевих центрів з надання БВПД можна дізнатися на офіційному сайті системи БПД    https://www.legalaid.gov.ua/ .

 

Щоб отримати юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань:

– зателефонуйте на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103;

 зателефонуйте на номер Первомайського юро правової допомоги:

                          +380(50)057-72-63;

– поставте запитання у месенджер Фейсбук-сторінки: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

– напишіть на електронну пошту Вознесенського місцевого центру з НБВПД:

                             pervomaisk@legalaid.mk.ua

– залиште заяву у скриньці для звернень за адресою вул. Грушевського, 1, каб.12,14         м. Первомайськ, 55200, Україна

– прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

– поставте запитання на Інстаграм-сторінці системи БПД 

                        https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk

– скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

 

Кожній людині варто памʼятати, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави. Система БПД працює у посиленому режимі, консультує громадян і допомагає вирішити правові питання.

Ми посилили інформаційно-просвітницьку роботу. Інформуємо громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Переконані, що щоденна праця фахівців системи БПД є надзвичайно важливою в цей час.

Ми допоможемо захистити Ваші права!

 

Джерело інформації: https://www.legalaid.gov.ua/

 

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1,

Ф:(05161) 7-54-55,

Т:(05161) 7-54-54

Е:

SKYPE:


 

 

 

 

 

 

ПЕРВОМАЙСЬКЕ

БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

 

 Бюро правової допомоги є мережею точок активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад та соціально вразливих суспільних груп.

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає такі види правових послуг, як надання правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з Законом України « Про безоплатну правову допомогу»  та іншими законами України мають такі категорії осіб:

 

1.      особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

 

2.      діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

a.       внутрішньо переміщені особи;

 

3.      громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

 

4.      особи, до яких застосовано адміністративне затримання та (або) адміністративний;

 

5.      особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

 

6.      особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

 

7.      особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8.      особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

 

9.      ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

 

10.  особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

 

11.  особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

 

12.  особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

 

13.  особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.

 

ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ?

 

Отримати правову допомогу можна звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги.

 

Первомайське Бюро правової допомоги

Миколаївська обл.  м. Первомайськ вул.  Грушевського, 1

Тел.: (05161)7-54-55; (05161) 7-54-54

Графік прийому громадян: понеділок - четвер з 8.00-17.00, п´ятниця з 8.00-16.00, вихідний день субота - неділя

 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України).

  Коли скаргу розглянуть?
Формат: PDF | Добавлен: 06/11/2017 09:55:42
186Kb Скачать скачать
  Як адвокату залучитися для надання безоплатної вторинної правової допомоги
Формат: PNG | Добавлен: 23/11/2017 14:43:02
400Kb Скачать скачать
  Що таке хабар?
Формат: PDF | Добавлен: 06/11/2017 09:56:22
196Kb Скачать скачать
  Що таке спір?
Формат: PDF | Добавлен: 06/11/2017 09:56:01
184Kb Скачать скачать
  Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?
Формат: PDF | Добавлен: 06/11/2017 09:57:48
974Kb Скачать скачать
  Хто реєструє право оренди земельної ділянкуи?
Формат: PDF | Добавлен: 06/11/2017 10:00:18
1990Kb Скачать скачать
  Як адвокату залучитися для надання безоплатної вторинної правової допомоги
Формат: PNG | Добавлен: 23/11/2017 14:43:06
400Kb Скачать скачать
  Як адвокату залучитися для надання безоплатної вторинної правової допомоги
Формат: PNG | Добавлен: 23/11/2017 14:43:07
400Kb Скачать скачать
  Оголошено конкурс фотографій серед дітей, батьки яких є учасниками АТО «Мій тато герой – захистимо Україну разом!»
Формат: DOCX | Добавлен: 16/03/2018 13:30:54
47Kb Скачать скачать
  Право на пільговий проїзд у громадському транспортіучасників бойових дій, а також осіб, прирівняних до них
Формат: ZIP | Добавлен: 29/10/2019 16:20:50
1032Kb Скачать скачать