Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції

1. Чи утворюються уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції в об’єднаних територіальних громадах?

Ні! Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях.

2. Чи надається Національним агентством згода на звільнення керівника уповноваженого підрозділу районної ради, районної державної адміністрації, обласної ради, обласної державної адміністрації?

Ні! Національне агентство надає згоду на звільнення керівника уповноваженого підрозділу державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України. Згода Національного агентства надається з метою з’ясування обставин, передбачених частиною третьою статті 53 цього Закону України «Про запобігання корупції».

3. Керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) з питань запобігання та виявлення корупції підзвітний та підконтрольний керівникові державної служби (керівникові апарату) чи керівникові державного органу або органу місцевого самоврядування?

Відповідно до частини третьої статті 13¹ Закону України «Про запобігання корупції» керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) підзвітний і підконтрольний керівнику відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.

4. Якими нормативними документами регулюється порядок проведення службового розслідування?

Закон України «Про запобігання корупції».

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950;.

5. Чи може службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, проводитись за ініціативою керівника органу?

Ні! Службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, може бути проведено за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності – особи, яка виконує його обов’язки.

6. Чи може службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, проводитись дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ?

Ні! Службове розслідування проводиться за рішенням керівника органу, в якому визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування.

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство забезпечує та здійснює формування і ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), до якого вносяться відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

1. Якими нормативними документами регулюється порядок формування та ведення Реєстру?

Правове регулювання ведення Національним агентством Реєстру визначають:

·                    Закон України «Про запобігання корупції»;

·                    Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, затверджене рішенням Національного агентства від 09 лютого 2018 року № 166  (далі – Положення);

·                    Спільний наказ Державної судової адміністрації України та Національного агентства від 10 квітня 2018 року № 167/54/18 «Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення».

2. У якому вигляді надається інформація з Реєстру?

Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу з Реєстру та
інформаційної довідки (пункт 1 розділу ІІІ Положення).

3. Як отримати витяг з Реєстру?

Для отримання витягу з Реєстру необхідно направити до Національного агентства документи, перелік яких наведений у підпункті 3 пункту 3 розділу ІІІ Положення, а саме:

·                    запит фізичної особи (уповноваженої нею особи) щодо отримання відомостей про себе – додаток 3;

·                    ксерокопія паспорта особи, що перевіряється;

·                    згода на обробку персональних даних особи, що перевіряється (в довільній формі) – зразок;

·                    довіреність на представлення інтересів особи, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення запиту особою, що уповноважена на одержання інформації з Реєстру стосовно іншої особи).

4. Чи можна у Національному агентстві отримати витяг з Реєстру особисто або за відповідною довіреністю?

Ні! Інформація щодо результатів розгляду запиту про видачу витягу з Реєстру Національним агентством направляється виключно засобами поштового зв’язку на адресу, що зазначена в запиті у розділі «Відомості про запитувача:  Місцезнаходження/Адреса».

5. Як отримати інформаційну довідку з Реєстру?

Інформаційна довідка може бути сформована самостійно в онлайн-режимі будь-яким користувачем стосовно себе на основі персональних даних, вказаних у його кваліфікованому електронному підписі (КЕП). Для цього необхідно перейти до Реєстру за посиланням «Єдиний державний реєстр осіб,  які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» , що розміщене на головній сторінці офіційного вебсайту Національного агентства.

Перейшовши до Реєстру, для одержання інформаційної довідки необхідно натиснути «ОТРИМАТИ ДОВІДКУ».

6. Де можна отримати кваліфікований електронний підпис фізичної особи (печатку юридичної особи), тобто КЕП?

Отримати КЕП можна у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Порядок видачі КЕП визначає Закон України «Про електронні довірчі послуги».

7. Чи можна отримати КЕП у Національному агентстві?

Ні! Національне агентство не є акредитованим центром сертифікації ключів та не видає КЕП.

8. Чи можна отримати довідку стосовно юридичної особи?

Інформаційна довідка формується програмно-апаратними засобами Реєстру на основі даних, вказаних в кваліфікованій електронній печатці юридичної особи, шляхом пошуку відомостей у Реєстрі за найменуванням юридичної особи, кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ). Інформаційна довідка формується юридичною особою самостійно та виключно в онлайн режимі.

9. Чи можна отримати витяг з Реєстру стосовно юридичної особи?

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Положення, витяг з Реєстру – документ, який містить інформацію про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність відомостей про таку особу в Реєстрі, отриману за параметрами пошуку, визначеними в пункті 5 цього розділу.

Інформація з реєстру стосовно юридичної особи може бути одержана виключно у вигляді інформаційної довідки, сформованої самостійно в онлайн-режимі із застосуванням кваліфікованої електронної печатки юридичної особи.

10. Чому на сформованій в онлайн-режимі інформаційній довідці може бути не правильно зазначено назву запитувача – юридичної особи, код ЄДРПОУ, прізвище, ім’я або по батькові особи, ідентифікаційний номер платника податків фізичної особи?

В інформаційній довідці зазначаються відомості, за якими здійснювався пошук у Реєстрі (параметри запиту), які зчитано програмно-апаратними засобами Реєстру з КЕП. Таке можливо тільки у разі некоректних відомостей, які містить КЕП.

У такому випадку рекомендуємо звернутися до центру сертифікації ключів, яким було сформовано та видано КЕП, для виправлення помилки або заміни КЕП.

У разі виникнення складнощів при формуванні інформаційних довідок з Реєстру в онлайн-режимі пропонуємо:

·                    перевірити термін дії вашого КЕП;

·                    у разі зберігання КЕП на флеш носіях, компакт-дисках, перевірити їх на предмет цілісності, візуальних пошкоджень;

·                    у разі відсутності відомостей стосовно КЕП, зокрема, щодо терміну дії, зазначеної на КЕП інформації, наявності функціоналу КЕП (шифрування), інших параметрів КЕП пропонуємо звернутися до центру сертифікації ключів, яким було сформовано та видано КЕП;

·                    у разі одержання повідомлення про помилку Реєстру при формуванні інформаційної довідки пропонуємо звернутися до технічної підтримки Національного агентства за тел.: (044) 200-06-94 або на електронну пошту: [email protected], коректно зазначивши помилку Реєстру та ситуацію, при якій вона виникає.

11. Що є підставою для внесення Національним агентством відомостей про осіб до Реєстру?

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Національним агентством до Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення є:

·                    електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;

·                    засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

12. У яких випадках відомості про особу можуть бути вилучені з Реєстру?

Підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункт 8 розділу ІІ Положення).

13. Як діяти у разі виявлення в Реєстрі помилок у відомостях стосовно особи?

У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилок у відомостях, що містяться у Реєстрі, такі особи письмово звертаються до Національного агентства, яке вживає заходів щодо перевірки інформації, та у разі підтвердження факту помилки здійснює заходи щодо її усунення, про що письмово повідомляє цю фізичну або юридичну особу (пункт 12 розділу ІІ Положення).

Спеціальна перевірка

Відповідно до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

1. Якими нормативними документами регулюється порядок проведенням спеціальної перевірки?

Правове регулювання проведення спеціальної перевірки визначають:

·                    Закон України «Про запобігання корупції»;

·                    Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (зі змінами) (далі – Порядок).

В області постійно вживаються заходи, спрямовані на виявлення та припинення діяльності гральних закладів