Головна Новини Робота депутата Верховної Ради України ОГОЛОШЕННЯ

Первомайське бюро правової допомоги

  Відкриття ринку землі
Формат: DOCX | Добавлен: 25/10/2021 14:41:02
15Kb Скачать скачать

 

  

Шукаємо волонтерів БПД!

 

Оголошуємо набір волонтерів у сфері надання безоплатної правової допомоги.

 

Що потрібно буде робити:

  •  допомагати центру з надання БВПД забезпечувати доступ людей до безоплатної правової допомоги;
  • проводити правопросвітницьку роботу;
  • організовувати надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги;
  • допомагати з іншими завданнями для реалізації повноважень у сфері захисту прав людини.

 

Що ми пропонуємо:

  • унікальний досвід співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги;
  •  можливість пройти безкоштовне навчання, (тренінги, курси, семінари тощо) як у сфері волонтерської діяльності, так і в правовій сфері;
  • шанс розширити ділові контакти, покращити навички комунікації.

 

Скільки часу займатиме волонтерська діяльність

 

Ми очікуємо, що волонтери витрачатимуть на волонтерську діяльність 1–3 години на тиждень або не менше 4-х годин на місяць.

 

Як стати волонтером БПД

1.     Заповнити анкету: https://cutt.ly/hlq3RxH;

2.     Пройти дистанційний курс «Основи волонтерської діяльності» та отримати електронний сертифікат: http://academy.legalaid.gov.ua;

3.     Пройти співбесіду з представником центру.

 

Деталі тут: https://cutt.ly/2lxrWn4

 

Є запитання?

 

Телефонуйте: (05161) 7-54-55; (05161) 7-54-54

Або приходьте спілкуватися за адресою: вул. Грушевського, 1 каб. 12,14

м. Первомайськ, 55200, Україна

 

 

  

Протидія кібербулінгу

 

 Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

 

На жаль, така форма цькування набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити і яким чином захистити дитину. А якщо врахувати швидкість поширення негативу в інтернеті, декому може здатися, що з проблемою нереально впоратися.

8 типів кібербулінгу:

1.  Флеймінг – невеликі емоційні та жорстокі репліки, які агресор надсилає жертві переважно на «публіці»: на форумах або у чатах.

2.  Нападки – це регулярні образливі висловлювання провокатора, які виснажують жертву. Найчастіше можна спостерігати в ігровому товаристві – у чатах онлайн ігор.

3.  Наклеп – провокатор поширює неправдиву та принизливу інформацію про свою жертву. 

4.  Самозванство – агресор використовує особисту інформацію іншої людини (паролі до облікових записів у соціальних мережах та блогах), щоб від її імені дошкуляти іншим користувачам. 

5.  Ошуканство – крадіжка конфіденційних даних задля власних цілей або на замовлення третіх осіб. 

6.  Відчуження – демонстративне ігнорування людини: видалення з чатів, груп, додавання до чорного списку друзів тощо. 

7.  Кіберпереслідування – найнебезпечніший різновид інтернет-мобінгу. За допомогою інформації, яку жертва викладає у мережу, злодій переслідує її, щоб скоїти напад, побити або зґвалтувати.

8.  Хепіслепінг – фільмування реальних нападів або знущань для публікації в інтернеті. Внаслідок появи хепіслепінгу з’явилося інше поняття – буліцид, що означає загибель жертви внаслідок булінгу.

Пам'ятка для захисту від кібербулінгу

Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).

Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.

Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.

Розкажіть про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.

Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом, використовуйте його за призначенням, і ваші діти робитимуть так само.

Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь. На це є декілька причин:

• страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;

• страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;

• страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;

• страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

Як бачите, в основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких. У свою чергу це є наслідком заниженої самооцінки.

Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації хлопчик чи дівчинка одразу ж звертались по допомогу дорослих, або ж не реагували на негатив.

Про знущання в мережі ви можете повідомити керівнику навчального закладу. Він зобов’язаний проінформувати про це поліцію та батьків.

Також потрібно звернутися по допомогу до батьків або іншого дорослого, якому ви довіряєте.

Важливо:

1.        зберегти свідчення факту кібербулінгу;

2.        видалити сторінку із соціальних мереж; 

3.        звернутися до правоохоронних органів;

4.        якщо є зміни поведінкового та емоційного стану – звернутися також до психолога.

Проаналізувавши практику законодавства, можемо констатувати, що найчастіше дії кібербулерів кваліфікують як хуліганство(ст. 296 КК України). У разі встановлення факту скоєння неправомірної дії у віртуальному просторі (кібербулінг), відповідальність покладається на власника технічного пристрою, за допомогою якого було вчинено певну неправомірну дію.

 Першим кроком до подолання проявів булінгу став Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р., яким було внесено зміни до таких законодавчих актів України:

1. Закон України «Про освіту»,  в якому дається правове визначення поняття «булінгу» та його типових ознак. Зокрема визначено, що: булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві,у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або Фізичному здоров’ю потерпілого.  

Також у цьому законі Визначено права, обов’язки та повноваження усіх учасників освітнього процесу у питаннях запобігання і протидії боулінгу в освітньому середовищі та подолання його наслідків

2.  Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено статтею 173-4 в якій подано законодавче визначення боулінгу та встановлено систему заходів покарання та адміністративних стягнень за вчинення боулінгу. Наприклад,  у ст. 173-4 КУпАП булінг визначено як діяння учасників освітнього процесу,  які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу,  внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

 Тобто, зважаючи на тезу «у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій» –  можемо зробити висновок,  що тут кібербулінг виступає однією із форм булінгу.

 

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14,

тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер

системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

  19.01.2021р

Як реалізувати своє право на отримання земельної ділянки

деталі за посиланням:

https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/videos/709534826377115                            

  16.06.2020 року

 

Права та обов'язки біженців і осіб, які потребують додаткового захисту

 

Основним правовим документом щодо вказаного питання є Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011.

Згідно визначення, який дає цей Закон біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Особою, яка потребує додаткового захисту, вважається особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на:

·                     тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;

·                     проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;

·                     безоплатну правову допомогу в установленому порядку;

·                     конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;

·                     інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Особа, яка звернулася за наданням статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:

подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

проходити медичне обстеження на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

з'являтися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у визначений ним строк;

повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:

·                     пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;

·                     працю;

·                     провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;

·                     охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

·                     відпочинок;

·                     освіту;

·                     свободу світогляду і віросповідання;

·                     направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;

·                     володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

·                     оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

·                     звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

·                     безоплатну правову допомогу в установленому порядку.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України.

Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язана:

повідомляти протягом десяти робочих днів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;

знятися з обліку і стати на облік центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Як бачимо, цей Закон визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту в Україні.

 

Отримати консультацію з правових питань можна у Первомайському бюро правової допомоги, яке працює за адресою: 55200, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 1 каб. 12 та 14, тел. (05161)7-54-55, (05161)7-54-54.

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням: https://www.facebook.com/vmcbvpd/

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги –

0 800 213 103

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Місце розташування та контакти відділів бюро правової допомоги:

https://mykolaiv.legalaid.gov.ua/ua/miscevi-centri/voznesenskyi-mistsevyi-tsentr-z-nadannia-bezoplatnoi-vtorynnoi-pravovoi-dopomohy

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.

 

 

  Бюро правової допомоги є мережею точок активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад та соціально вразливих суспільних груп.

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає такі види правових послуг, як надання правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з Законом України « Про безоплатну правову допомогу»  та іншими законами України мають такі категорії осіб:

 

1.      особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

 

2.      діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

a.       внутрішньо переміщені особи;

 

3.      громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

 

4.      особи, до яких застосовано адміністративне затримання та (або) адміністративний;

 

5.      особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

 

6.      особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

 

7.      особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі;

8.      особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту;

 

9.      ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

 

10.  особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

 

11.  особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

 

12.  особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

 

13.  особи, реабілітовані відповідно до законодавства України, стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією.

 

ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ?

 

Отримати правову допомогу можна звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги.

 

Первомайське Бюро правової допомоги

Миколаївська обл.  м. Первомайськ вул.  Грушевського, 1

Тел.: (05161)7-54-55; (05161) 7-54-54

Графік прийому громадян: понеділок - четвер з 8.00-17.00, п´ятниця з 8.00-16.00, вихідний день субота - неділя

 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України).

  Як отримати компенсацію за житло, зруйноване на сході України
Формат: DOCX | Добавлен: 25/10/2021 15:18:39
13Kb Скачать скачать
  Виїзд дитини за кордон без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків
Формат: DOCX | Добавлен: 25/10/2021 15:19:07
19Kb Скачать скачать
  Права захисників України
Формат: DOCX | Добавлен: 25/10/2021 15:19:33
15Kb Скачать скачать
  Як батьку релізувати право на декретну відпустку
Формат: DOCX | Добавлен: 25/10/2021 15:19:58
16Kb Скачать скачать