Головна Новини ОГОЛОШЕННЯ Всеукраїнська програма ментального здоров'я "ТИ ЯК?"

  ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Насильство за ознакою статі на робочому місці є формою дискримінації, що завдає фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди. Такі дії порушують права людини, підривають атмосферу довіри в колективі та негативно впливають на ефективність трудової діяльності.
Прояви насильства можуть мати різні форми — від образливих висловлювань, принижень та небажаних дотиків до психологічного тиску, ізоляції чи нерівного ставлення за ознакою статі або гендерної ідентичності.
Важливість створення безпечного робочого середовища.
Будь-який прояв насильства або домагань є неприпустимим і суперечить принципам рівності, поваги та гідності людини. Забезпечення безпечних умов праці, вільних від дискримінації та насильства, є обов’язком кожного роботодавця та невід’ємною складовою сучасної кадрової політики.
Гендерна рівність є одним із ключових принципів, закріплених у Конституції України. Стаття 24 Конституції України проголошує рівність прав чоловіків і жінок у всіх сферах життя, підкреслюючи, що жінки мають право на рівні можливості з чоловіками у громадсько-політичній, культурній діяльності, освіті, професійній підготовці та праці.
Особливу увагу стаття 24 приділяє подоланню дискримінації щодо жінок. Це підтверджує частина третя цієї статті, яка наголошує на необхідності забезпечення рівності прав у всіх аспектах життя. Додатково до цієї статті, питання гендерної рівності також відображені у статтях 21 та 51, що сприяє створенню більшої правової бази для захисту прав жінок.
Для забезпечення гендерної рівності в Україні реалізуються такі заходи:
1.       Рівні можливості: Жінкам надаються рівні з чоловіками можливості у всіх сферах, включаючи громадську, політичну та культурну діяльність, а також у професійному навчанні.
2.       Спеціальні заходи: Запроваджуються спеціальні програми для захисту прав жінок, включаючи заходи щодо охорони праці та здоров’я, а також пенсійні пільги.
3.       Поєднання роботи з материнством: Створення умов, що дозволяють жінкам поєднувати роботу з виконанням материнських обов’язків, є важливим кроком до забезпечення гендерної рівності.
Гендерна рівність — це не лише юридичний принцип, а й соціальна необхідність для розвитку суспільства в цілому. Для досягнення справжньої рівності всім учасникам процесу необхідно працювати разом: державі, суспільству та кожному окремому громадянину.
Як війна вплинула на роль жінок в українському суспільстві?
Війна тотально змінила соціальну роль жінок в Україні. Вони не лише долучились до забезпечення надійного тилу, а й беруть активну участь у військовому житті. Жінки заміщують чоловіків не лише на складних, часом небезпечних посадах, поєднуючи в той же час обов’язки в родинах. Це серйозне випробування створює додаткові труднощі, які не завжди визнаються суспільством. Проте саме в цей складний період для країни жінки продемонстрували, як можуть адаптуватись під нові реалії життя, йти на зустріч викликам.
Які найскладніші виклики постають перед українським жінками в умовах війни?
Основним викликом є необхідність поєднання двох ролей: соціальної активності, допопомога армії і фронту, волонтерство, військова служба і традиційних обов'язків у родині. Війна значно ускладнила ситуацію, коли жінки змушені не лише працювати, допомагати армії, а також опікуватися сім'єю в умовах постійної побутової невизначеності, щодениих кризових ситуацій. Багато жінок через це змушені жертвувати кар'єрою і можливостями для самореалізації. Через це у жінки формується внутрішній конфлікт, а також ставить під питання подальший розвиток гендерної рівності в країні.
Як ці зміни відображаються на загальних тендціях гендерної рівності в Україні?
Зміни, безумовно, є, але вони неоднозначні. Зокрема у галузі економіки та соціальної активності, ми спостерігаємо зростання ролі жінок, що є позитивним сигналом. Однак існують й негативні аспекти. Війна спричинила погіршення гендерної рівності у таких сферах, як освіта та кар'єрний розвиток. Багато жінок змушені відмовлятися від професійної діяльності через необхідність виживання забезпечення сім’ї в умовах війни. Це створює значні бар'єри на шляху до забезпечення рівних можливостей жінок.
Як науковці та освітяни можуть сприяти покращенню формуванню політики гендерної рівності в умовах війни?
Науковці та освітяни мають вирішальну роль у розробці політики гендерного балансу Вони повинні не лише проводити дослідження, а й надавати рекомендації щодо забезпечення інклюзивного підходу. Також важливо, щоб наукові роботи і аналітика стали основою для реальних змін у законодавстві та практиці. Ми, науковці працюємо зараз в тісній співпраці з урядом та громадським сектором, забезпечуючи підгрунтя, аби гендерні питання були враховані на всіх етапах відновлення країни після війни. Також уряду та парламенту варто більше покладатися на експертні позиції науковців в процесі формування гендерної політики з врахуванням потреби у її позитивному впливі на майбутнє українського народу.
Яку роль у забезпеченні гендерної рівності має відігравати громадянське суспільство?
Громадянське суспільство має бути активним партнером держави в забезпеченні гендерної рівності. Воно повинно не тільки проводити моніторинг гендерної ситуації, а й активно працювати над популяризацією гендерної політики, формувати публічні кампанії, спрямовані на подолання стереотипів. Крім того, громадські організації можуть бути важливими посередниками між державою та суспільством, сприяючи впровадженню ефективних рішень на практиці.

Рівноправність чоловіків та жінок – це невід’ємна частина прав людини, вона є передумовою демократії та соціальної справедливості. Україна, як демократична держава, прагне забезпечити гендерну рівність в усіх сферах життя.

Під гендерною рівністю розуміються “рівні можливості самореалізації жінок і чоловіків, гарантії дотримання прав і свобод з урахуванням особливостей статей, взаємні обов’язки та спільна відповідальність в процесі життєдіяльності”.

Рівність між жінками та чоловіками – це коли представники обох статей можуть на рівних мати доступ до освіти і охорони здоров’я, управління і влади, мають рівні можливості досягти фінансової незалежності, працюючи на когось або керуючи власним бізнесом, реалізації своїх особистісних та професійних потреб та інтересів. Критичним аспектом у досягненні гендерної рівності є наділення жінок повноваженнями і більш широкими можливостями в різних сферах розвитку суспільства, а також залучення чоловіків до процесу досягнення гендерної рівності.
Принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України. Стаття 24 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Окрім даної норми, гендерної рівності торкаються статті 21, 51. Частина третя статті 24 Конституції України безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок та чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.
           На виконання міжнародних зобов’язань парламентом України прийнято Закон України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків” від 8 вересня 2005 року, згідно якого державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків спрямована на:
·         утвердження гендерної рівності;
·         недопущення дискримінації за ознакою статі;
·         забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;
·         підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
·         захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.   
Законом також передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

  Дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків.

Проблема порушення прав жінок є глобальною: 2/3 всієї роботи у світі виконують жінки, за це вони отримують лише 5 % світових прибутків. Жінки в середньому отримують на 30-40 % нижчу платню, ніж чоловіки. З 1,3 мільярда найбідніших людей світу абсолютна більшість - жінки, 75 % із 960 мільйонів неписьменних людей у світі-жінки. Жінки володіють лише 1 % всієї власності світу.
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах своєї компетенції забезпечують надання жінкам і чоловікам рівних прав та можливостей; здійснюють виконання загальнодержавних та регіональних програм з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; створюють умови для поднання жінками і чоловіками професійних і сімейних обов`язків; забезпечують доступні соціально-побутові послуги, включаючи догляд за малолітніми дітьми, організацію дошкільного виховання та забезпечення дитячого дозвілля; проводять просвітницьку діяльність з питань гендерної рівності; співпрацюють з об`єднаннями громадян щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про забезпечення рівних прав та обов'язків жінок і чоловіків» особа, яка вважає, що стосовно неї застосовано дискримінацію за ознакою статі, має право звернутися до зі скаргою до державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до суду а також до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у разі, якщо вичерпані внутрішні засоби правового захисту.
Експертна рада з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі (далі - Експертна рада) є консультативно-дорадчим органом та створюється з метою розгляду, обліку та узагальнення звернень з питань дискримінації за ознакою статі та підготовки пропозицій щодо їх усунення.  Експертна рада діє на громадських засадах.
Основними функціями Експертної ради є:
- розгляд, облік і узагальнення звернень з питань дискримінації за ознакою статі та вжиття відповідних заходів за результатами їх розгляду;
- підготовка пропозицій щодо розробки проектів нормативно-правових актів Мінсім'ямолодьспорту з питань недопущення всіх форм дискримінації за ознакою статі та висновків;
- підготовка висновків, пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правових актів з метою їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Формою роботи Експертної ради є засідання, які проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. 

  Міжнародні та Національні нормативно-правові акти щодо протидії дискримінації

Основні нормативні акти міжнародного права, які ратифіковані Україною у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
 Загальна декларація прав людини (статті 1,2 і 7) – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015;
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (статті 2,3, 26) – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043;
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (статті 2, 3) – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_042;
Міжнародна конвенція ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_105;
Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_207;
Факультативний протокол до Конвенції ООН про ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок  (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_794);
Пекінська декларація та Платформа дій, прийняті на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок 15 вересня 1995 року  (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_507);
Конвенція ООН про права інвалідів – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_g71;
Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 14) – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004, а також Протокол № 12 до неї – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_537;
Європейська соціальна хартія (переглянута) (статті 4 та Е) – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_062;
Рамкова конвенція про захист прав національних меншин (стаття 4) – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_055;
Конвенція Міжнародної організації праці № 156 "Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками" – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_010.;
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_014)
 
Національні нормативно-правові акти:
 
1.      Конституція України: http://www.president.gov.ua/content/constitution.html (стаття 24) – загальна гарантія рівності прав та заборона обмежень через належність особи/осіб до однієї чи іншої групи:
відкритий перелік захищених ознак.
 
2. Закони України:
визначення та заборона дискримінації за однією чи багатьма ознаками:
Закон України „Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5207-17:
заборона дискримінації за відкритим переліком ознак;
визначення форм дискримінації та сфер застосування закону;
повноваження органів влади та офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
механізм оскарження дискримінації.
Закон України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-15:
заборона дискримінації за ознакою статі;
визначення поняття "сексуальне домагання";
механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" http://zakon.nau.ua/doc/?code=875-12:
заборона дискримінації людей з інвалідністю;
визначення поняття "розумне пристосування";
чоловіків і жінок у доступі до товарів і надання послуг (Офіційний вісник ЄС, L 373, 21 грудня 2004 р., с. 37-43).
 
3. Накази:
ü    Наказ Міністерства соціальної політики України “Про внесення змін до наказу Мінсоцполітики України від 08.06.2012 № 345 “Про Експертну раду з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=161733&cat_id=160760
розгляд звернень за фактами дискримінації за ознакою статі від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, громадян з метою надання експертної оцінки та вжиття відповідних заходів;
розгляд питань щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні;
підготовка рекомендацій центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, об’єднанням громадян, іншим установам та організаціям щодо усунення виявлених порушень з питань гендерної дискримінації;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства з метою їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, недопущення всіх форм дискримінації за ознакою статі.
 Наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини “Про створення експертної ради з питань недискримінації та ґендерної рівності http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/discrimination/expert-council/
проведення дослідження стосовно системних порушень у сфері недискримінації та забезпечення ґендерної рівності та підготовка пропозицій щодо усунення їх причин та умов;
підготовка пропозицій та висновків стосовно законів, законопроектів та інших нормативно-правових актів у контексті попередження порушень прав на свободу від дискримінації та ґендерної рівності чи їх відновлення;
підготовка пропозицій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері недискримінації та забезпечення ґендерної рівності;
внесення пропозиції щодо моніторингових візитів для вивчення на місцях стану дотримання прав на свободу від дискримінації та ґендерну рівність;
інформування громадськості та міжнародних інституцій щодо змісту діяльності Уповноваженого та Представника Уповноваженого у сфері недискримінації та забезпечення ґендерної рівності, внесення пропозиції Представнику Уповноваженого щодо формування правової культури та підвищення правової інформованості населення.
  Гендерна нерівність: п’ять порушень прав жінок в Україні
Формат: DOC | Добавлен: 09/07/2023 22:54:55
50Kb Скачать скачать