Рівноправність чоловіків та жінок – це невід’ємна частина прав людини, вона є передумовою демократії та соціальної справедливості. Україна, як демократична держава, прагне забезпечити гендерну рівність в усіх сферах життя.
Під гендерною рівністю розуміються “рівні можливості самореалізації жінок і чоловіків, гарантії дотримання прав і свобод з урахуванням особливостей статей, взаємні обов’язки та спільна відповідальність в процесі життєдіяльності”.
Рівність між жінками та чоловіками – це коли представники обох статей можуть на рівних мати доступ до освіти і охорони здоров’я, управління і влади, мають рівні можливості досягти фінансової незалежності, працюючи на когось або керуючи власним бізнесом, реалізації своїх особистісних та професійних потреб та інтересів. Критичним аспектом у досягненні гендерної рівності є наділення жінок повноваженнями і більш широкими можливостями в різних сферах розвитку суспільства, а також залучення чоловіків до процесу досягнення гендерної рівності.
Принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України. Стаття 24 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Окрім даної норми, гендерної рівності торкаються статті 21, 51. Частина третя статті 24 Конституції України безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок та чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.
На виконання міжнародних зобов’язань парламентом України прийнято Закон України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків” від 8 вересня 2005 року, згідно якого державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків спрямована на:
·утвердження гендерної рівності;
·недопущення дискримінації за ознакою статі;
·забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень;
·підтримку сім’ї, формування відповідального материнства і батьківства;
·захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі.
Законом також передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків.
Проблема порушення прав жінок є глобальною: 2/3 всієї роботи у світі виконують жінки, за це вони отримують лише 5 % світових прибутків. Жінки в середньому отримують на 30-40 % нижчу платню, ніж чоловіки. З 1,3 мільярда найбідніших людей світу абсолютна більшість - жінки, 75 % із 960 мільйонів неписьменних людей у світі-жінки. Жінки володіють лише 1 % всієї власності світу.
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах своєї компетенції забезпечують надання жінкам і чоловікам рівних прав та можливостей; здійснюють виконання загальнодержавних та регіональних програм з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; створюють умови для поднання жінками і чоловіками професійних і сімейних обов`язків; забезпечують доступні соціально-побутові послуги, включаючи догляд за малолітніми дітьми, організацію дошкільного виховання та забезпечення дитячого дозвілля; проводять просвітницьку діяльність з питань гендерної рівності; співпрацюють з об`єднаннями громадян щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про забезпечення рівних прав та обов'язків жінок і чоловіків» особа, яка вважає, що стосовно неї застосовано дискримінацію за ознакою статі, має право звернутися до зі скаргою до державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до суду а також до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у разі, якщо вичерпані внутрішні засоби правового захисту.
Експертна рада з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі (далі - Експертна рада) є консультативно-дорадчим органом та створюється з метою розгляду, обліку та узагальнення звернень з питань дискримінації за ознакою статі та підготовки пропозицій щодо їх усунення. Експертна рада діє на громадських засадах.
Основними функціями Експертної ради є:
- розгляд, облік і узагальнення звернень з питань дискримінації за ознакою статі та вжиття відповідних заходів за результатами їх розгляду;
- підготовка пропозицій щодо розробки проектів нормативно-правових актів Мінсім'ямолодьспорту з питань недопущення всіх форм дискримінації за ознакою статі та висновків;
- підготовка висновків, пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правових актів з метою їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Формою роботи Експертної ради є засідання, які проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
Міжнародні та Національні нормативно-правові акти щодо протидії дискримінації
Основні нормативні акти міжнародного права, які ратифіковані Україною у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Конвенція Міжнародної організації праці № 156 "Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками" – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_010.;
розгляд звернень за фактами дискримінації за ознакою статі від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, громадян з метою надання експертної оцінки та вжиття відповідних заходів;
розгляд питань щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні;
підготовка рекомендацій центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, об’єднанням громадян, іншим установам та організаціям щодо усунення виявлених порушень з питань гендерної дискримінації;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства з метою їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, недопущення всіх форм дискримінації за ознакою статі.
проведення дослідження стосовно системних порушень у сфері недискримінації та забезпечення ґендерної рівності та підготовка пропозицій щодо усунення їх причин та умов;
підготовка пропозицій та висновків стосовно законів, законопроектів та інших нормативно-правових актів у контексті попередження порушень прав на свободу від дискримінації та ґендерної рівності чи їх відновлення;
підготовка пропозицій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері недискримінації та забезпечення ґендерної рівності;
внесення пропозиції щодо моніторингових візитів для вивчення на місцях стану дотримання прав на свободу від дискримінації та ґендерну рівність;
інформування громадськості та міжнародних інституцій щодо змісту діяльності Уповноваженого та Представника Уповноваженого у сфері недискримінації та забезпечення ґендерної рівності, внесення пропозиції Представнику Уповноваженого щодо формування правової культури та підвищення правової інформованості населення.
55200,м.Первомайськ, вул. Варварівська,12 код(+380)5161, тел.7-51-21, 5-23-42(ф) e-mail:[email protected] Інформація веб-сайту є інтелектуальною власністю, захищеною відповідно до законодавства України