Здоров'я ставкової риби - важливий аспект для тих, хто займається рибництвом

23/06/2025

 Паразити можуть принести чимало клопоту власникам ставків  і водойм. Їх активність часто підвищується на весні, із зростанням температури води, пік припадає на середні літні місяці. Якщо не вживати відповідні заходи, можна позбутися всього поголів’я або істотно погіршити його стан. Щодо екологічного стану водойми слід відмітити, що у ставі знаходиться значна кількість риби різновікових груп. Враховуючи гідрохімічні показники води та те, що неможливо визначити кількість риби у водоймі, доцільно спустити восени став, обловити рибу та провести його очищення і літування. Після літування необхідна підготовка ставу до експлуатації та розрахунок кількості риби та її видового складу, що необхідно для зариблення.

Якщо у ставі впродовж тривало часу не проводились рибоводно-меліоративні роботи, необхідно відмітити, що на поверхні риби збільшена кількість умовно-патогенних бактерій. При певній «пороговій» концентрації цих бактерій і підвищенні температури води можливий спалах бактеріальної інфекції. Ознаки ураження зяберного апарату риби, зокрема ділянки некрозу та анемічність зябер, така ситуація може бути пов’язана із недостатністю кисню та підвищеним органічним забрудненням водойми. Доцільно організувати надходження свіжої води у водойму та організувати аерацію, особливо при підвищені температури води, аби уникнути заморних явищ.

Для профілактики гельмінтозної інвазії рекомендовано провести дегельмінтизацію риби у весняний період шляхом згодовування комбікорму з додаванням антигельмінтного препарату альбендазол із розрахунку 150-200 мг на 1 кг корму, при цьому необхідне урахування діючої речовини у препараті. Згодовувати 3 дні підряд, потім перерва 10 днів і повторне згодовування впродовж 3 днів. Можна з цією метою використовувати препарати «Риболік» та «Цестозол», використання яких необхідно проводити згідно інструкції виробника на ці препарати.

При іхтіопатологічному дослідженні встановлюють ознаки ураження риби лернеями (дрібними рачками жіночого роду), які найбільш паразитують на коропових і різних видах прісноводних риб, призводять до запалення шкіри і виразок на тілі риби, вторинним інфікуванням та загибелі. Така ситуація пов’язана зі значним скупченням риби різновікових груп, а також постійним зарибленням ставу рибою без відповідного іхтіопатологічного контролю. Для лікування риби від лернеозу рекомендовано використовувати суміш сульфату міді 5 частин та сульфату заліза-2 частини із розрахунку 7 г/м3 у місцях скупчення риби.

Для зменшення органічного навантаження та покращення загальної іхтіопатологічної ситуації доцільне внесення по воді негашеного вапна із розрахунку 100-150 кг/га. Внесення потрібно проводити весною та восени не менше 2 раз, при обов'язковому контролі гідрохімічних показників. Для внесення вапна необхідно попереднє приготування маточного розчину, а потім внесення його у вигляді молочка у водойму.

Первомайське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє, що при вирощуванні риби необхідно суворо дотримуватися рибоводно-технологічних і ветеринарно-санітарних правил. При завезенні риби з іншого господарства, або з іншої країни проводять профілактичне карантинування. Зазвичай це невелика партія плідників і ремонтна молодь. Обов’язковий карантин для цієї групи зумовлений тим, що від їх епізоотичного благополуччя залежить всі подальші рибоводні процеси і одержання мальків, вирощування цьогорічок, їх зимування і наступне вирощування товарної риби.

Щорічно, незалежно від епізоотичного стану водойм, рибу 3-4 рази піддають ветеринарному огляду та іхтіопатологічному дослідженню при планових весняних та осінніх, а також контрольних обловах). Що передбачено п. 11 розділу № І «Ветеринарно-санітарних правил для рибницьких господарств» (Державного комітету рибного господарства України).  Контрольні облови слід проводити двічі на рік в ІІ та ІІІ кварталах у зв’язку з тим, що на даний період припадає вегетаційний час у рибальстві (температура води вище 12 0С). Лабораторні дослідження риби вітчизняного  виробництва з місцевих водойм за показниками проводяться два рази на рік з  кожного водоймища  під час ветеринарно-санітарної оцінки стану водойм (ветеринарно-санітарна паспортизація). На всіх ставках необхідно проводити обстеження, облови, дослідження з послідуючим отриманням експертиз та видачою ветеринарних свідоцтв, що передбачено планами. Правильний догляд та профілактика хвороб дозволяють уникнути масової загибелі риби та забезпечити високий вилов.

Щоб дізнатися більше інформації від Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області завітайте на сторінку у Facebook – https://www.facebook.com/Mykolaivdpss/.

Всі новини →