Я стану ангелом і боронитиму свій край...

04/11/2014

 Скільки б у світі не було воєн, скільки б у світі не було конфліктів, ніщо не коштує так дорого, як людське життя.

    Сьогодні Первомайщина попрощалася із простим сільським хлопцем, який закінчив в рідному селі Степовому школу, був звичайним учнем, мріяв стати фермером. Не судилося тим мріям збутися, не судилося виростити сад, виховати двох діточок. 

    Миколи Руснака немає більше з нами, але ми будемо пам’ятати його, як героя – захисника, як мужнього сина своєї землі.

   В останню путь прийшли провести його побратими із  в/ч 3039, представники Південного територіального управління національної гвардії України , земляки із      в/ ч А 2183, духовий військовий оркестр в/ч 3039,  тимчасово виконуючий обов’язки голови райдержадміністрації Віктор Сирота , голова районної ради Леонід Цвігун, керівники відділів і секторів райдержадміністрації та райради, сільські голови Первомайського району, рідні та близькі, загиблого його вчителі та друзі по школі. Всього майже п’ятсот чоловік прийшло вклонитися батькам героя та провести його в далеку  дорогу, із якої немає зворотного шляху.

     Микола Анатолійович загинув на бойовому посту 2 листопада під час огляду легкового автомобіля, в якому спрацював вибуховий пристрій. Отримані рани були не сумісні з життям. Загинув Микола разом із своїм побратимом, але фактично врятував життя іншим військовим, які сьгодні його проводжали в останню путь.

    Хвилюючі слова вдячності та шани своєму односельцю висловив голова Степківської сільської ради Віктор Дудко, ледь втримавши сльози. В останнє прочитала вірші йому однокласниця, а молоді воїни, залпом салюту відпустили Миколу, немов журавля в небо.

   Герої не вмирають, вони будуть жити вічно в нашій пам’яті.

Всі новини →