Рекомендації щодо коректної взаємодії з людьми, які користуються кріслом колісним

09/03/2026

 Формування безбар’єрного середовища передбачає не лише створення доступної інфраструктури, а й розвиток культури поважної та коректної комунікації. Одним із важливих аспектів такої взаємодії є правильне використання термінології та дотримання етичних норм у спілкуванні з людьми, які користуються кріслом колісним.

Фахівці наголошують, що коректним є вживання терміна «крісло колісне», тоді як вислови «інвалідний візок», «візочок» або «інвалідне крісло» вважаються недоречними. Крісло колісне є не просто засобом пересування, а частиною особистого простору людини, тому торкатися або пересувати його без дозволу не можна.

Під час спілкування важливо зосереджуватися на людині, а не на її інвалідності. У розмові слід підтримувати природний зоровий контакт, враховуючи комфорт співрозмовника. Наприклад, якщо людина перебуває у кріслі колісному, варто відійти на невелику відстань або сісти поруч, щоб уникнути незручного положення для обох сторін.

Етика взаємодії передбачає повагу до особистих меж. Не можна спиратися на крісло колісне, нависати над людиною, торкатися допоміжних засобів пересування або її речей без дозволу. Це стосується також милиць, тростин чи інших засобів реабілітації.

Пропонувати допомогу слід тактовно і лише за потреби. Перед тим як діяти, варто запитати, чи потрібна підтримка і яким саме чином її краще надати. Якщо людина відмовляється від допомоги, це рішення необхідно поважати.

Окрему увагу варто приділяти питанням доступності простору. Перед організацією зустрічей або запрошенням людини на подію важливо переконатися у наявності безбар’єрного доступу до приміщення, а також доступної вбиральні. У сфері обслуговування персоналу рекомендується заздалегідь повідомляти про можливі архітектурні перешкоди та пропонувати альтернативні рішення для забезпечення комфорту відвідувачів.

Під час комунікації необхідно уникати висловів, що можуть сприйматися як прояв жалості, зверхності або стереотипного ставлення. Неетичними також є нав’язливі запитання про стан здоров’я, причини інвалідності чи особисті обставини життя, якщо людина сама не ініціює таку розмову.

Фахівці підкреслюють, що повага, тактовність і природність у спілкуванні є основою інклюзивного суспільства. Створення безбар’єрного середовища — це спільна відповідальність, що передбачає як доступну інфраструктуру, так і уважне ставлення до потреб кожної людини.

Нагадаємо, що в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» діє гід коректного спілкування «Довідник безбар’єрності», який включає в себе правила комунікації та безбар’єрної мови.

Детальніше із «Довідником безбар’єрності» можна ознайомитися за посиланням: https://bf.in.ua.

#безбарєрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #БезбарєрністьЦеКолиМожеш

Всі новини →