Головна | Новини | ОГОЛОШЕННЯ | Всеукраїнська програма ментального здоров'я "ТИ ЯК?" |
22/06/2016
22 червня, в річницю нападу гітлерівської Німеччини на СРСР, в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.
Пам'ятну дату було встановлено згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.
У військових діях загинули десятки мільйонів людей. Тільки прямі людські втрати України, за різними оцінками, складають від 6 до понад 10 мільйонів.
Не дивлячись на те, що багатьом визнаним і компетентним військовим історикам вдалося майже в найдрібніших подробицях, відтворити хід подій тих далеких років і знайти відповідь на безліч питань, перед нами напевно ще на тривалий час залишиться незрозумілим одне - чому за права, благополуччя і прогрес однієї частини людей, об’єднаних якоюсь загальною ідеєю, обов’язково повинні розплачуватися своїм життям, здоров’ям і перспективами інші?
22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?
Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може даже онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ...
Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. Вона є в наших національних календарях, Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000, вона має назву «День скорботи и вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».
Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. Але чи є надія уникнути повторення подібного віроломства і насильства по відношенню до нас і наших дітей?
Вона є. Сьогодні Донбас та Луганщина щодня відчуває жах війни. Проте, ми навчилися прощати і не ображатися на людство за те, що воно допустило подібний хід розвитку подій. Сьогодні ми сильніші, бо любити життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми виграли тоді, тому ми перемагаємо зараз.
В цей день жалоби Первомайщина приспустила прапори на усіх адмінбудівлях району, Біля райдержадміністрації був проведний мітинг- пам'яті, на якому виступили голова районної ради Світлана Вовк та виконувач функій і повноважень голови райдержадміністрації Сергій Бондаренко.
На мітингу були присутні голови сільських рад, керівники установ та структурних підрозділів райдержадміністрації, депутати районної ради, які разом із українською нацією о 10.00 годині хвилиною мовчання вшанували загиблих героїв у роки Другої світової війни.
На території району, в сільських радах, проведені мітинги та покладання квітів до памятників загиблих земляків. В Лисогірському храмі проведено молебінь громади за загиблими в роки війни та мир в Україні.