Андрій Ничипорчук: Процес утворення об’єднаних територіальних громад практично охопив вже всю Миколаївщину

02/08/2016

Після створення Куцурубської об’єднаної територіальної громади об’єднавчі процеси у нашому регіоні безперестанно вирували, але конкретних змін у місцевому самоврядуванні не відбувалося. Куцуруб залишався першою ластівкою децентралізації на Миколаївщині. Тенденції різко змінилися протягом червня-липня, і тепер тема реформи практично не сходять зі шпальт газет, екранів телебачення, стрічок Інтернет-сайтів. Новини одночасно повідомляють про створення об’єднаних територіальних громад майже в усіх районах. З проханням прокоментувати загальну ситуацію у регіоні ми звернулися до керівника апарату Миколаївської облдержадміністрації Андрія Ничипорчука.

   - Андрію Григоровичу, як Ви оцінюєте реалізацію Закону «Про добровільне об`єднання територіальних громад» на Миколаївщині?

- Загалом позитивно. Вважаю, що у нас відбувається цілком природній, свідомий процес якісного формування об’єднаних територіальних громад. Є низка областей на заході, у центрі і на півночі України, у яких кількість об’єднаних громад сягає 25-30, - натомість у на Миколаївщині довший час залишалася одна ОТГ. І це також природно. Потрібно брати до уваги ментальність – особливості кожного регіону, психологічну  готовність його населення до втілення реформаторських ідей, позиціювання до активних змін. Людям потрібен був час на осмислення, на обізнаність у своїх перевагах від добровільного об`єднання ресурсів і територій. І з боку обласної виконавчої влади не було жодного тиску в цьому питанні. Облдержадміністрація не прагнула завдяки форсуванню цифр вийти в лідери по країні, бо у питанні проведення якісної реформи місцевого самоврядування статус лідера чи аутсайдера взагалі не сумісний.

Там де є права, там завжди є обов’язок – відповідальність за людей. Якщо ви об’єднуєте лише 2 сільські ради і, по-суті, обманюєте людей, нав’язуючи їм мрію про отримання преференцій спроможної об’єднаної територіальної громади, - то це не реформа  органів місцевого самоврядування, а збільшення територій сільських рад, їх територіальне укрупнення. Бо таке об`єднання відбувається за формальними ознаками, наприклад, щоб користуватися землями, - а не за методикою, згідно із якою об’єднана територіальна громада стане спроможною.  Мета реформи – зробити громади спроможними шляхом добровільного територіального об`єднання. (Див.: Постанову Кабміну від 8 квітня 2015 р. «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад»). Ця Методика визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад. Формування спроможних територіальних громад здійснюється з урахуванням:

- здатності органів місцевого самоврядування вирішувати суспільні питання, які належать до їх компетенції, для задоволення потреб населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- історичних, географічних, соціально-економічних, культурних особливостей розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- розвитку інфраструктури відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- фінансового забезпечення відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- трудової міграції населення;

- доступності послуг у відповідних сферах.

Звертаю увагу, комісія  облдержадміністрації не створює об’єднані територіальні громади. Громади самі приймають про це рішення. Комісія ОДА підключається по факту об`єднання. Об`єднались, є факт об`єднання, є позитивний висновок, є спільне рішення сесії сільських рад, - тобто, коли все відбулося згідно норми закону, коли громада сформована, - ми звертаємось у ЦВК про призначення перших виборів. Ми не прискорюємо і не гальмуємо процес: ми сприяємо громадам реалізувати норму Закону «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Коли ж з самого початку бачимо, що дане об`єднання приречене на невдачу, - даємо відповідний висновок.

- Скільки, усе ж, негативних висновків і з яких причин надала ОДА громадам, які бажали об’єднатись?

- Протягом 2016 року було повернуто на доопрацювання проекти рішень щодо 9-ти ОТГ, серед яких шістьом ОТГ, які повторно звернулись до ОДА, - вже надані позитивні висновки. Документи однієї ОТГ –  знаходяться на доопрацюванні, 2 ОТГ – повторно до ОДА не надходили.

Основними причинами повернення документів на доопрацювання є: схвалення радами проектів рішень про добровільне об`єднання не відповідних сільських рад, а ради, навколо якої відбувається об`єднання;  відсутність копій рішень рад про схвалення проектів рішень щодо об`єднання; відсутність інформації про проведення громадського обговорення  проектів рішень про об’єднання та/або про його результати; ненадання проектів рішень про добровільне об’єднання.  

- Загалом по області скільки ОТГ вже отримали від облдержадміністрації позитивні висновки? З приводу яких ОТГ облдержадміністрація звернулася до ЦВК з клопотанням про призначення перших виборів?

- П’ять об’єднаних територіальних громад вже пройшли всі процедури і чекають призначення дати перших виборів. Це – Олександрівська селищна, Прибужанівська, Мостівська, Михайлівська, Чорноморська сільські ОТГ.

Миколаївська ОДА направила 2 звернення до Центральної виборчої комісії про призначення перших виборів у Олександрівській селищній раді ОТГ, утвореної в межах Вознесенського району, та у Чорноморській сільській раді ОТГ, утвореної в межах Очаківського району. Ми отримали відповідь від ЦВК, що питання щодо призначення виборів в Чорноморській сільській раді ОТГ комісія розглядатиме після отриманих нею відповідних бюджетних призначень для організації підготовки та проведення місцевих виборів. Щодо призначення виборів у Олександрівській селищній раді ОТГ відповіді від ЦВК ще чекаємо.

Крім того, ОДА готує звернення до ЦВК з клопотаннями про призначення перших виборів ще в трьох ОТГ: Михайлівській сільській раді ОТГ, утвореної в межах Миколаївського району; Мостівській сільській раді ОТГ, утвореній в межах Доманівського району; Прибужанівській сільській раді ОТГ, утвореної в межах Вознесенського району.

- Крім цих п’яти, утворення ще якої кількості ОТГ прогнозуєте в області у 2016 році, та у яких ще громадах можуть бути (будуть) проведені перші вибори?

- Ми їх поділяємо за такими критеріями: відповідно до перспективного плану, «вільне об`єднання», в межах декількох районів або міста обласного значення та району.

Відповідно до перспективного плану до кінця поточного року прогнозується створення 3-х об’єднаних територіальних громад: Галіцинівськох сільської (Вітовський район), Баштанської міської (Баштанський район), Южноукраїнської міської (де також ведеться конкретна робота).

За принципом «вільного об`єднання» (об`єднання поза перспективним планом) передбачається створення 13 об`єднаних територіальних громад. А саме, Чорноморська сільська ОТГ (Очаківський район), Олександрівська селищна ОТГ (Вознесенський район), Мостівська сільська ОТГ (Доманівський район), Прибужанівська сільська ОТГ (Вознесенський район), Михайлівська сільська  ОТГ, Радсадівська сільська ОТГ, Нечаянська сільська ОТГ, Ольшанська селищна ОТГ  (Миколаївський район), Шевченківська сільська ОТГ (Вітовський район), Доманівська селищна ОТГ (Доманівський район), Веселинівська селищна ОТГ (Веселинівський район), Благодатненська сільська ОТГ (Арбузинський район), Коблевська сільська ОТГ (Березанський район).

Є ще громади – міжрайонні об’єднання. В межах кількох районів або міста обласного значення та району формується створення 3-х ОТГ:

Радсадівської сільської ОТГ (до складу якої увійшли Радсадівська, Кіровська, Безводненська сільські ради Миколаївського району та Козирська сільська рада Очаківського району); Нечаянської сільської ОТГ (Нечаянська сільська рада, Комсомольська селищна рада Миколаївського району та Кимівська, Данилівська, Чапаївська сільські ради Березанського району); в межах міста обласного значення та району передбачається створення Южноукраїнської міської ОТГ (Южноукраїнська міська рада та Констянтинівська селищна рада – задля чого фактично треба провести зміни меж Арбузинського району). Є ще 2 громади – Казанківська та Дорошівська,  мають напрацювання, які свідчать про їх активність до об’єднання.

Це лавиноподібний процес. Громади поспішають завершити всі процедуру, провести перші вибори:  що потрібно встигнути зробити до завершення 2016 року. Попереду формування бюджету, і  всі хочуть отримати преференції від держави з 1 січня  2017 року.

- В області маємо два приморські райони – Очаківський і Березанський. В Очаківському вже утворилися 2 об`єднані територіальні громади – Куцурубська і Чорноморську. Ви не згадали про Березанський район. Як тут складається ситуація?

- Як і скрізь по області, люди проявляють активність, але наразі процес триває. Березанський район згідно з Перспективним планом має об’єднатись за принципом «1 район – 1 громада». І це був би кращий варіант. Річ у тому, що є певні розшарування між громадами на півдні району і громадами на півночі. Це і різні економічні показники, різні можливості і т.д. Відверто кажучи, вже нині є зрозумілим, що в ідеалі принцип «1район – 1 громад» - тут не спрацює. Тому  об`єднання на півдні району можна розцінити як рекреаційне, тобто, за логікою. Рибаківка, Коблево – вони будуть об’єднуватись заради забезпечення рекреаці́йної діяльності, проведення управлінських та економічних заходів, що спрямовані на оздоровчу, лікувальну та культурну діяльність. Зрозуміло, що такий пазл забере левову частку фінансового ресурсу району. Але як вирішать громади, так і буде. Виконавча влада не може змінювати думку людей. Тим не менше,  зазначу, реформа неминуча і вона всеохоплююча. Зрештою, і вона завершиться, і який буде формат реформи – залежить від самих людей. Якщо люди підтримають принцип «1 район – 1 громада» – переваги такого об`єднання відчують всі жителі району, якщо ні – це буде також їхнє рішення, бо потім за такою моделлю їм доведеться будувати нове життя.

Нині багато покладається на депутатів сільських, селищних, районних рад та  обласної ради. Вони найближче до людей. Люди їх обирали, їм довірили представляти свої інтереси у радах. Треба розуміти, що кожен несе відповідальність за реформу. Депутати повинні бути провідниками об`єднання, а не лобістами. Повинні неупереджено доносити закон до кожного представника громади.  Від того, як влада на місцях разом з депутатським корпусом донесе правдивість реформи до людей, настільки якісні об`єднання сформують.

Нині є багато потужних інформаційно-консультаційних ресурсів, спрямованих на просування і підтримку реформи. Це і сайти «Децентралізація влади», Офісу реформ, «Децентралізаційний марафон», сайт Асоціації міст України. В рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), за підтримки USAID (Агентства США з міжнародного розвитку) Миколаївське відділення АМУ до кінця року здійснить виїзди у 50 громад області з метою надання методологічної і консультаційної  допомоги. Миколаївська ОДА робить все, щоб проведення децентралізації у регіоні відбувалось гласно, добровільно, демократично. Ми не маємо права прямо втручатися у процес. Органам державної влади заборонено впливати на діяльність органів місцевого самоврядування. Є закон, який регулює діяльність органів державної. Тому як люди бажають, так нехай об’єднуються.

- Андрію Григоровичу, вже сьогодні видно, ще на Миколаївщині буде не 32 ОТГ, як це передбачено Перспективним планом, а дещо більше. Що скажете з цього приводу?

-  Нічого трагічного я в цьому не бачу. Дійсно їх буде більше, максимум, це до 50-ти об’єднаних територіальних громад. Хоч бажано, чим менше, тим краще. Бо чим більша громада за територіальним показником та чисельною кількістю населення - тим краще для неї. Вона буде спроможна, більш потужна.

Інтервю взяла

Олександра МЕНТЕЛЬ,

регіональний консультант з комунікацій МРВ АМУ.

________________________________________________________________________________________

mk.gov.ua 

Всі новини →