Децентралізації на Миколаївщині: коментує Валентин БОЙКО

07/11/2016

   Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» звернувся до координатора Миколаївського регіонального Офісу реформ Валентина Бойко  із проханням взяти участь в опитуванні експертів регіональних офісів реформ з децентралізації та розвитку. Пропонуємо ознайомитись з відповідями координатора Миколаївського регіонального офісу реформ Валентина Бойко на 10 ключових запитань, що прозвучали в його інтерв’ю, наданому  Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у рамках проекту «Посилення місцевих громад завдяки діалогу та участі» за фінансової підтримки Національного фонду демократії (National Endowment for Democracy).

 В ньому висвітлюється  фахова точка зору на основні результати, виклики і перспективи децентралізації на місцях, з тим, щоб допомогти Фонду відшукати рішення ключових проблем і викликів  реформи, спираючись на експертну думку її ключових учасників.

 Як Ви загалом оцінюєте поточний стан децентралізації у Миколаївській  області? Чи Ви задоволені її темпами? На Ваш погляд, відбувається вона надто повільно, чи надто швидко?

-  Тікати від законсервованої бідності, закладеної з радянських часів у системі управління місцевого самоврядування всіх рівнів, можна було б і скоріше! На жаль, спрацьовує природній консерватизм суспільства. Спільнота в переважній своїй більшості довго не могла сприйняти радянську владу, але набувшись її за 72 роки існування «великого и нерушимого», не може відійти від домінанти патерналізму у своїй свідомості. Наразі є можливість назавжди позбавитись користолюбної «бацили» споживача і перейти на ідеологію господаря. Таке радикальне визрівання потребує часу.  Процес «відлучення дитяти від грудей» дуже складний і болісний, але конче необхідний!

 1.      Як вплинула фінансова децентралізація на розвиток громад у Вашому регіоні? Наскільки покращилась фінансова спроможність органів місцевого самоврядування?

 - Позитивно! Краща держава не та, яка дає фінанси, а та, яка не забирає. За результатами фінансової децентралізації залишено достатньо податків, щоб забезпечити громадам реалізацію як мінімум власних повноважень.  Навіть єдиний податок, який всюди у світі є державним, передано на рівень громад. Нарешті держава почала віддавати борги місцевому самоврядуванню! Про це зараз багато пишуть, хоча іноді складається враження, що цим надто хизуються. Загалом покращення фінансової спроможності громад на Миколаївщині укладається в середньостатистичні показники по Україні, бюджети збільшились  за перше півріччя 2016 року на 43 відсотка.

Втім має місце інша сторона медалі у цьому процесі. Так, крок важливий, проте з випередженням по відношенню до комплексного підходу започаткованих реформ, -  громадам дали ресурси без повноважень.

За результатами таких дій деякі громади відчули себе настільки самодостатніми, настільки впевненими, що отримали булаву на віки вічні, тому вирішили: не треба нам добровільне об’єднання. Дійсно, навіщо після незначного реального покращення  думати про майбутнє дітей і онуків: хапнув і завис.  

 2.      На Вашу думку, наскільки ефективно органи місцевого самоврядування використовують нові кошти? Які конкретні результати використання цих коштів Ви можете назвати?

 - Ефективність і прозорість – основні вимоги щодо розподілу і витрачання бюджетних коштів. Насправді зараз їх не так вже багато, але раніше їх не було взагалі, вони були на районному, обласному рівні. Там були амбіції, там рахували кому і скільки, а після цього говорили за кого і як голосувати. Справжнім українським амбіціям не виповнилось ще й двох років. Вони виникли після того, як гроші нарешті потрапили на базовий рівень самоврядування. Почали працювати програма ДФРР (на Миколаївську область 54 млн.), державної підтримки розвитку інфраструктури ОТГ у вигляді субвенції, ефективно працюють інші види донорської допомоги. Люди, які зголодніли до зрушень, почали латати накопичені роками дірки. Найбільше виграли міста обласного підпорядкування. Але і в селах стали дихати більш впевнено. В апараті сільських рад з’явилась нова відповідальна посадова особа – проектний менеджер. Такий собі сіті-менеджер. Завдяки його роботі до бюджету мають надходити кошти від державного бюджету й небюджетних донорських фондів, а це освітлення вулиць, дороги, дахи, заходи з  енергозбереження, водопостачання, водовідведення, ремонт соціальної сфери,  комунальної власності тощо.

 3.      Чи здатні органи місцевого самоврядування у Вашій області ефективно освоювати нові повноваження в ході децентралізації? Що їм уже вдалося? Що їм заважає?

 - Безумовно здатні. Поки що більшість повноважень (послуг), які планують передати громадам, знаходяться на районному рівні.  Потрібен час і наявність соціальної і адміністративної інфраструктури у селах. На їх відновлення, ремонт потрібні кошти. Іноді на перше місце виступають кадрові питання (дефіцит кваліфікованих кадрів). Реєстрація речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців, місця проживання – не проблема для громад області (у тому числі і у сільській місцевості). Проблема, коли немає спеціалістів або мала кількість населення як споживачів послуг. Щодо отримання доступу до Державного земельного кадастру, набуття повноважень ДАБК (Державного архітектурно-будівельного контролю) – на це поки що наважились міста обласного і районного значення. Вимоги шалені, спеціалістів немає. Але основне завдання - знайти порозуміння у суспільстві і укрупнити громади через об’єднання. Суспільний консенсус у дії - річ дуже важлива. Наразі громади, що знаходяться в статичній «позі» необ`єднання, психологічно мертві. Для реформ потрібен живий організм самоврядування  на базі прояву  синергії людей. До цього рухаємось. Коли здійсниться - процес передачі повноважень набуде більш динамічний  характер.

 4.      Які результати вже отримали новостворені об’єднані громади Миколаївщини? Які проблеми та перешкоди заважають процесу об’єднання громад?

- У нас єдина ОТГ на Миколаївщині, яка торік пройшла вибори і отримала від держави делеговані повноваження – Куцурубська сільська (Очаківський район). На прикладі цієї громади  Миколаївщина  має свій власний пілотний проект впровадження (імплементації) реформи місцевого самоврядування.

Щодо успіхів першої на Миколаївщині ОТГ - Куцурубської - можна навести таке:

Бюджет громади на листопад 2017  року склав 19,7 млн. грн. з 11, 7 млн. грн. планового бюджету прийнятого на 2017рік. Перевиконано вже в цьому році склало 8 млн. грн. Тобто бюджет профіцитний. Збільшення бюджету на вересень 2016 року, порівняно з 2015 роком, відбулось у 4,7 рази (на 12,2 млн. грн.).

У 2016 році отримана державна субвенція на розвиток інфраструктури у розмірі 5,1 млн. грн. Все це дозволило громаді у 2016 році успішно реалізовувати 30 проектів розвитку місцевої інфраструктури, з них 22 проекти за рахунок державної субвенції, 8 проектів на рахунок власних бюджетних надходжень. Зараз ведеться капітальний ремонт доріг, реконструкція водопроводу, заміна вікон у школах та дитячих садочках, капітальний ремонт даху в садочку, облаштування дитячих майданчиків тощо.

Що заважає процесу об’єднання, так це відсутність на сьогодні визначеності щодо подальшої долі громад, які йдуть на вибори у грудні 2016 року. На Миколаївщині їх 19-ть. Як формувати бюджет, як формувати штати – ніхто чіткої, лаконічної, конкретної відповіді не дає! Бюджетний кодекс України (святість до якого наразі демонструє КМУ) говорить, що вони залишаються без обіцяних повноважень і фінансової підтримки весь наступний 2017 рік. Ви уявляєте масштаб суспільного збурення, якщо подібне буде допущено! Гіршої антиреклами для просування реформ важко придумати.   

5.      Валентине Анатолійовичу, на Вашу думку, чи використовують місцеві громади нові можливості співробітництва між собою? Якщо так, то як саме? Якщо ні, то чому?

- Ні, не використовують. І питання не в психологічній неготовності. У громадах існують прогалини у стратегічному плануванні, плануванні території і масштабному баченні взаємодій з сусідами. Фінансові можливості поки що малі, а діапазон охоплення проблем вузький. Ми долаємо цю прогалину. Вже пройшла по області хвиля семінарів щодо стратегічного планування, розробки містобудівної документації, запровадження електронного уряду. Щойно зайшов в область проект ДОБРЕ Агентства США з міжнародного розвитку, який найближчі три роки буде працювати з ОТГ у цьому напрямку. На всеукраїнському рівні  відбулась презентація проекту U-LEAD, який стане активним консультантом і помічником громад в найближчі місяці. Не можу не сказати й про об’єктивний фактор, що існує: потужно тиражувати можливості співробітництва громад і проводити таку ж роботу щодо добровільного об’єднання - речі майже несумісні. Відразу (не розібравшись) знайдуться охочі, які скажуть: навіщо нам об’єднання, коли є можливість співробітництва. Ще й приведуть приклад Франції. Є чимало науковців, які підтримують саме цю французьку модель реформування. Вважаю, наразі треба потужно займатись чимось одним.

6.      Як змінилися відносини органів місцевого самоврядування з місцевими державними адміністраціями? Що сприяє і що заважає передачі повноважень органам місцевого самоврядування?

- Змінились. Громади, сільські голови вже не ховають амбіцій в частині виходу з впливу  району на власну орбіту. Базовий рівень став амбітнішим. Сподіваюся, що у подальшому  національна еліта буде формуватися на базовому рівні, там, де вирує життя. Потім переходити відразу на національний. Райони якомога скоріше мають «піти» як рудимент колишньої радянської системи.

 7.      Наскільки добре налагоджено процес комунікації органів влади  з мешканцями Вашої області щодо основних перспектив і проблем децентралізації? Наскільки сильною є підтримка цієї реформи серед мешканців Вашої області?

 - Достатньо добре. Останні півтора року влада разом з Офісом реформ не по одному кругу проїхали область з інформацією про реформу децентралізації. Основні зусилля були спрямовані на подолання інформаційного вакууму в цьому плані. Сотні зустрічей. Й зараз ця робота продовжується.

Підтримка реформи в цифрах. А вони наступні. 

 У 2015 році утворилась  одна об'єднана територіальна громада – Куцурубська сільська (Очаківський район). Перші вибори відбулись 25 жовтня торік. Для Миколаївщини це було перше "дитя децентралізації". 

 Протягом 2016 року прийнято рішення про утворення 20 (двадцяти) об'єднаних територіальних громад.  У 19-ти з них на грудень 2016 року призначено місцеві вибори.

Процес утворення 20 (двадцяти) об'єднаних територіальних громад охопив 9 районів з 19-ти. Найбільш активно у Вітовському (3 громади), Миколаївському (5 громад), Баштанському (1 громада, але міська) та Вознесенському районах (3 громади).

Свідоме рішення про об'єднання прийняли 74 сільські, селищні, міські громади з 313 наявних в області. Тож, наразі кожна четверта громада в області з  2017 року буде жити у нових вимірах і володіти новими можливостями. Парадокс. Змін хочуть всі, а змінюватись, починаючи з себе, кожна четверта громада. Це стосується 153,5 тис. жителів з 375 тис. наразі проживаючих  у сільській місцевості.

По динаміці об'єднання громад у 2016 році Миколаївська область входить у першу п'ятірку в Україні.  

Відповідно до Перспективному плану формування громад Миколаївської області, ухваленого облрадою торік в червні, об'єдналися 2 (дві) громади: Галицинівська сільська та Баштанська  міська. Тож ці громади апріорі спроможні  виконувати повноваження, визначені законом та Бюджетним кодексом як для міста обласного значення. Для решти об'єднаних громад наразі вносяться зміни до Перспективного плану по факту об'єднання.

Куцурубська громада (Очаківський район) перша з ОТГ в Україні власним прикладом продемонструвала здорову експансію на сусідні території і наразі доукрупнюється. Її територіальна основа збільшується з 223 до 850 кв. км. З нею добровільно об'єдналися 4-ри суміжні громади. Таким чином, куцурубчани разом з суміжними громадами у практичній площині демонструють приклад довготривалої співпраці (синергії).     

 8.      Чи вплинули процеси децентралізації на спроможність мешканців Вашої області контролювати дії влади? Чи дала децентралізація нові інструменти того, аби звичайні громадяни впливали на рішення місцевої влади?

 - Місцеве самоврядування розглядається у всьому світі як інститут демократичної держави. Ми до цього прагнемо. У тоталітарному Радянському Союзі місцеве самоврядування не визнавалось. Там діяв принцип демократичного централізму. З тих часів, на жаль, майже нічого не змінилось. Роль райкомів і обкомів партії (заодно і виконкомів) виконують РДА і ОДА. З цим треба щось робити. Тому конче необхідно займатись модернізацією держави. Саме зараз, поки не пізно. Впроваджувати європейські принципи побудови спроможних громад, ефективної системи територіальної організації влади, забезпечення повсюдності місцевого самоврядування. Реформа передбачає, що на одній укрупненій територіальній основі буде знаходитись один орган місцевого самоврядування одного рівня. На цей рівень передаються повноваження, ресурси і відповідальність. Звісно, що у такому випадку владу буде контролювати легше - зникають бюрократичні перешкоди районного і обласного рівнів. Депутатський корпус стає максимально наближеним до людей. Сподіваюсь і максимально відповідальним.

  9.      Які подальші кроки від центральної влади у сфері децентралізації Ви очікуєте? Що необхідно зробити найближчим часом, аби покращити систему управління громадами і покращити якість послуг, які надаються громадянам?

 - Від центральної влади ми чекаємо, як не дивно, спільної роботі всіх гілок влади, ясності і дієвості. Дивно, коли часом деякі міністерства, особливо ЦВК виступають обставинами «непереборної сили», позаяк не переймаються тим, що відбувається у державі. Чекаємо від КМУ виведення новоутворених на Миколаївщині у 2106 році об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом з метою недопущення уповільнення процесів децентралізації в області. Чекаємо на прийняття законодавчих ініціатив, покликаних підтримати реформу місцевого самоврядування, зокрема, законопроекту № 4772 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад"); законопроекту № 4773 ("Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо добровільного приєднання територіальних громад"), що мають на меті спростити процедуру добровільного об’єднання громад; законопроекту № 4676 ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об'єднання територіальних громад"), який має вирішити питання об'єднаних територіальних громад, що об’єднались у межах суміжних районів; законопроекту № 3535 ("Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо фінансування підготовки і проведення перших виборів старост"); законопроекту № 4091 (про внесення змін до деяких законів України щодо виборів старост) і    № 4742 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища), спрямовані на розвиток інституту старост. Законопроекту № 2489 (Проекту Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» ). Крім того, очікуємо на прийняття низки  законодавчих ініціатив, спрямованих на удосконалення  законодавчого регулювання питань внесення місцевих ініціатив, проведення громадських слухань, діяльності органів самоорганізації населення, проведення загальних зборів громадян та інших форм  демократії. 

 Прес-служба Миколаївського регіонального офісу реформ.

 . 

Всі новини →